Сотні філософів міркували над тим: свобода вибору - це благословення чи прокляття? У випадку з Євою - прокляття, у випадку з Дівою - благословення.
Назарет - у перекладі з арабської і єврейської означає однаково - «сторожовий». Місто розкинулося на пагорбах, і ця назва виправдовувала його стратегічну мету. Але історія відвела йому більш важливу роль: стояти на варті спасіння людства. Століттями, не заплющуючи очей, вдивлятися в темряву, в очікуванні Світу.
Карл Генріх Блох
Ще за шість століть до Різдва Христового пророки говорили світові, що повинен прийти Месія. І Богом обраний народ жив очікуванням цієї обітниці. Праведний Симеон чекав найдовше: майже триста років! Це очікування було одночасно і покаранням за невіру, і благословенням за віру.
Працюючи над перекладом Старого Завіту, він дійшов до місця, де пророк Ісайя стверджує, що Месія народиться від Діви і... його взяв сумнів. Вже рука його занесена, щоб замінити слово «Діва» словом «Дружина», як раптом Ангел Господній утримує руку старця від гріха і обіцяє, що не помре Симеон, до тих пір, поки не збудуться слова пророка. І Симеон чекав.
Леонардо да Вінчі
Томлена якимось дивним передчуттям, чекала і Марія. Вона виховувалася при Храмі і знала пророцтва про Спасителя. Але в прогнозі Ісайї богообрану Отроковицю нічого не бентежило. Вона вірила тою лагідної і глибокою вірою, на яку здатна тільки чиста душа. Але Вона й уявити не сміла, про Кого говорить великий пророк. Вже сама поява Її на світ була дивом. Її виблагали, виплакали у Бога літні батьки. І, дізнавшись, що молитва почута, дали обітницю: присвятити дитя Господу.
Пінтуріккьо
Вона, ледь навчившись ходити, увійшла не тільки в Єрусалимський Храм, а й у - Свята Святих, куди її ввів Первосвященик, який сам мав заходив туди лише раз на рік. Вона вивчала в Храмі Письмо та займалася рукоділлям, зростала в праці та молитві, не знаючи спокус світу. І, коли прийшов час покинути Храм, Святу Отроковицю віддали на піклування благочестивому старцю - Йосипу, щоб той зберігав її дівство, на виконання обітниці, на виконання вищої мети…
Едуард Берн-Джонс
«В шестой же месяц послан был Ангел Гавриил от Бога в город Галилейский, называемый Назарет, к Деве, обрученной мужу, именем Иосиф, из дома Давидова; имя же Деве: Мария. Ангел, войдя к Ней, сказал: радуйся, Благодатная! Господь с Тобою; благословенна Ты между женами.
Она же, увидев его, смутилась от слов его и размышляла, что бы это было за приветствие. И сказал Ей Ангел: не бойся, Мария, ибо Ты обрела благодать у Бога; и вот, зачнешь во чреве, и родишь Сына, и наречешь Ему имя: Иисус. Он будет велик и наречется Сыном Всевышнего, и даст Ему Господь Бог престол Давида, отца Его; и будет царствовать над домом Иакова во веки, и Царству Его не будет конца.
Мария же сказала Ангелу: как будет это, когда Я мужа не знаю? Ангел сказал Ей в ответ: Дух Святый найдет на Тебя, и сила Всевышнего осенит Тебя; посему и рождаемое Святое наречется Сыном Божиим. Вот и Елисавета, родственница Твоя, называемая неплодною, и она зачала сына в старости своей, и ей уже шестой месяц, ибо у Бога не останется бессильным никакое слово.
Тогда Мария сказала: се, Раба Господня; да будет Мне по слову твоему. И отошел от Нее Ангел». Евангелие от Луки.
Андрій Рубльов
А Назарет жив своїм звичайним життям. Шумів і торгувався східний базар, жінки поспішали до джерела за водою, чоловіки обговорювали останні новини. І тільки Марія розуміла, що все навколо раптом змінилося: і місто, і світ, і Вона Сама. І це було Нове Життя. Життя, яке зароджується у Дівочому Лоні Матері, Життя, що прийшло перемогти смерть.
Гарофало
Сотні філософів міркували над тим: свобода вибору - це благословення чи прокляття? У випадку з Євою - прокляття, у випадку з Дівою – благословення.
У Її відповіді: «Се Господня раба...» все людство начебто дає згоду на те, щоб Слово стало тілом і перебувало серед людей.
Святитель Димитрій Ростовський пише:
«Можно задать себе вопрос, почему Слово Божие медлило сойти на землю и воплотиться, чтобы спасти падшее человечество. Но до половины шестого тысячелетия после греха Адама не находилось на земле Девы чистой не только телом, но и духом. Была только Одна такая, единственная по Своей чистоте, духовной и телесной, достойная стать Церковью и храмом Духа Святого».
Orazio Gentiles
Достеменно не відомо, що робила Діва Марія в той момент, коли Архангел Гавриїл, посланий Богом, приніс Їй благу звістку. Пряла чи Вона пурпурову пряжу для завіси в Храмі, чи читала Книгу пророка Ісаї або йшла за водою до колодязя - не це важливо. Важливо, що сказав Їй Архангел, і що відповіла Діва Марія.
Баварський майстер
Їх доленосна для людства розмова покладена в основу свята - Благовіщення Пресвятої Богородиці. У третьому столітті відповідно до переказу, згідно з яким зустріч Богородиці та Архангела Гавриїла сталася біля колодязя, над джерелом побудували храм.
Джорджо Вазарі
У сьомому столітті, він був зруйнований арабськими завойовниками і відновлений пізніше хрестоносцями. Потім храм був знову зруйнований після їх поразки в 1263 році.
Через п`ять століть, церква Архангела Гавриїла була відновлена. В її крипті б`є те саме джерело. І, як дві тисячі років тому жінки п`ють його цілющу воду, і моляться Богові про народження дитини. Справедливо вважаючи, що в місті, де Пречиста Діва Марія отримала благу звістку про народження Сина, молитви найближчі до Бога.
Алессо Бальдовинетті
Надія Стешенко-Григор`єва - для «УНІАН-Релігії».