Під час Великого посту читається дивовижна молитва "Господи и Владыко живота моего"...
Під час Великого посту щоденно - з вечора неділі по п`ятницю - читається дивовижна молитва, яка особливо виділяється серед всіх пісень і молитов Посту. Це великопісна молитва преподобного Єфрема Сиріна. ВІДЕО
І своїм і чужим роби добро, скільки можеш, і доброму і злому говори добре слово. Преп. Єфрем Сирін.
За півроку до загибелі О.С. Пушкін склав віршоване наслідування цієї великопісної молитви. У вірші «Отцы пустынники...» відображено його особистий досвід переживання молитви преподобного Єфрема Сиріна.
Отцы пустынники и жены непорочны,
Чтоб сердцем возлетать во области заочны,
Чтоб укреплять его средь дольних бурь и битв,
Сложили множество божественных молитв.
Но, ни одна из них меня не умиляет,
Как та, которую священник повторяет,
Во дни печальные Великого Поста,
Всех чаще мне она приходит на уста,
И падшего свежит неведомою силой:
Владыко дней моих, дух праздности унылой,
Любоначалия змеи сокрытой сей,
И празднословия не дай душе моей.
Но дай мне зреть мои, о Боже, прегрешенья,
Да брат мой от меня не примет осужденья,
И дух смирения, терпения, любви,
И целомудрия мне в сердцеоживи.
ПОХОДЖЕННЯ ЕФРЕМА СИРІНА
Не всі отці і вчителі ранньої Церкви говорили грецькою або латинською. У II столітті християнство досягло сирійського царства Осроен, столицею якого було місто Едесса. Єфрем Сирін - Єфрем, сирієць з єврейським ім`ям - один з найяскравіших видатних письменників і вчителів Церкви. Він народився в місті Нізібісі, на кордоні між Сирією та Туреччиною, за часів царювання імператора Костянтина в 306-337 р.р. Помер в кінці IV або на початку V століття.
Хто знайшов шлях довготерпіння, той знайшов шлях життя. Преп. Єфрем Сирін.
Мандруючий чернець був поетом, мислителем і філософом. Жив він в Едессі, де працював помічником у опалювача лазні, присвячуючи вільний час творчості, писанню та проповіді Слова Божого серед язичників.
Потім пішов у Палестинські пустелі, мандрував до Єгипту, жив у Нітрійській пустелі, розмовляв з преподобним Паісієм, про що згадує авва Іоанн Колов; далі, повідомляє агіограф - відвідував Василія Великого, в далеких скитах Каппадокії.
Мешкав сам по собі, тому історично і по житіям дуже важко обґрунтувати його приналежність до кліру будь якої церкви. Але, якщо врахувати той факт, що трудився він у сані ієродиякона, то, хтось його, все ж висвячував.
ДВІ ВЕРСІЇ ЖИТІЯ ПРЕПОДОБНОГО
Існує дві версії житія преподобного, але обидві спірні.
За однією, Єфрем Сирін був учнем святителя Якова Низибійського, під благодатним керівництвом якого, він, від природи запальний і непокірний, стяжав лагідність і смирення. Однак ця версія мало ймовірна, оскільки згідно з нею святитель Яків, нібито, брав Єфрема на перший Вселенський собор 325 року. Але за часів Нікейського собору Єфрем Сирін був ще юнаком і в списках учасників собору ніяк не числиться.
Більшої уваги заслуговує версія Святителя Димитрія Ростовського. Але все ж біографія Єфрема Сиріна залишається величезним полем діяльності для дослідників істориків-богословів.
Лікуй перш саме себе, а якщо не можеш, то оплакуй сліпоту свою. Преп. Єфрем Сирін.
БЛАГОДАТНІ ДАРУВАННЯ
Сучасники називали Єфрема «лірою Святого Духа». Сам Єфрем Сирін називав себе людиною невченою, малоосмисленою. Але ми розуміємо, що це сказано ним лише через смирення. Його вченості, за висловом Феодорита, дивувався сам Василь Великий. Між ними відбулася достопам`ятна зустріч. У творах самого Єфрема видно гарне знайомство з творами не тільки християнських учених, але й з еллінською мудрістю, з язичницькою міфологією і початком тодішнього природознавства.
Його твори ще за життя були перекладені на грецьку мову. За словами Ієроніма, вони читалися в Церквах після Святого Письма, як це робилося в давнину з творами Єрма і Климента Римського. Число його творів, по Фотію, до 1000, не рахуючи складених ним молитов, які ввійшли частково в богослужбове вживання, а також віршів, що висловлювали церковне вчення та покладені на народні наспіви.
Сирійці співали його піснеспіви як псалми і народні пісні. Особливу ціну його тлумаченням надає знання єврейської мови, етнографії та географії Палестини. Кращу частину праць складають проповіді, особливо повчальні.
До цього часу Єфрема Сиріна повністю не перекладено на російську. У перекладі Московської духовної Академії (1848-53 р.р.) немає переліку всіх його творінь. Цей переклад містить тільки 265 назв, а в грецьких перекладах є 1000.
Якщо хочеш перемогти нудьгу, займися хоча б ненадовго яким-небудь рукоділлям, або читай, або часто молися. Преп. Єфрем Сирін
СЛОВО НА ПРИШЕСТЯ ГОСПОДНЄ, НА КІНЦЬ СВІТУ І НА ПРИШЕСТЯ АНТИХРИСТОВО
Одним з творів преподобного є «Слово на пришествие...». Я наведу декілька витягів з нього, бо в ньому червоною ниткою проходить тема взаємовідносин тоталітаризму і свободи особистості.
Дамо слово Єфремові: «Велик подвиг, братие, и тяжкое испытание в те времена настанет, особливо для верных, когда самым Змием с великою властию будут совершаемы знамения и чудеса, когда в страшных призраках и знамениях неба он покажет себя подобным Богу. Тогда будет летать по воздухах небесных и все бесы подобно ангелам, вознесутся пред мучителем.
Ибо с крепостию велиею возопиет, изменяя свой вид и безмерно устрашая всех людей. Каждый, как скоро увидит весь мир в смятении, да бежит укрыться в горах, и одни умирают от голода, другие же истаявают яко воск от жажды и нет милующего, спасающего и избавляющего.
Как скоро увидит, что всякое лице проливающее слезы и с сильным желанием будет спрашивать: есть ли где на земле слово Божие? И услышит в ответ: нет нигде! Кто перенесет дни сии то скоро увидит великое смешение народов, которые от конец земли будут идти увидеть мучителя и многие поклонятся антихристу, с трепетом взывая: ты наш вождь спаситель».
Ну, написав. Що з цього? Здавалося б, це просто одна з поетичних алегорій, метафор преподобного і немає їй місця в реальних історичних подіях. Проходило століття за століттям, і, здавалося, це писання преподобного ніколи не збудеться.
Але! Нещодавно минуле XX століття нам наочно показало наскільки були правдивими пророчі писання преподобного Єфрема Сиріна.
Століття атеїстичне, але прозріння людей містичні...
“Железные птицы, летящие по небу,
И весь мир опутан железной проволкой».
У XX столітті стала поширюватися чутка, що нібито в Біблії є місце, де написано, що перед кінцем світу по небу почнуть літати залізні птиці і клювати людей, а світ весь буде обмотаний залізним дротом.
Таких пророцтв у Святому Письмі немає. Це народна свідомість віруючих людей тієї епохи, роблячи воістину геніальні духовні прозріння, високо співвідносило їх до авторитету Біблії. По небу дійсно стали літати залізні птиці - літаки, світ весь обплутаний залізним дротом, а багатотисячні натовпи вітали вождів Леніна, Сталіна, Гітлера. Тоді на червоних площах в парадних колонах несли п`ятиметрові портрети вождів, а в небі з літаків і дирижаблів майоріли, як знамення, полотнища з портретами тих же помилкових вождів.
Люди, проходячи перед трибуною, клялися вождям у відданості, вірності і любові. Відданості навіть до смерті. А в цей час в таборах і в`язницях розстрілювалися цими ж помилковими, мало того - кровожерними кумирами, десятки тисяч безвинних людей... Головне, що дивує: люди страчені мучителями були наскільки духовно зведені, що, отримуючи кулю в лоб, скроню чи потилицю, деякі все одно кричали: «Слава Сталіну! Нехай живе у віках велике ім`я Вождя народів! Вмираю за Леніна, за Сталіна!
Це воістину, з духовного православного погляду, є не що інше як духовна печатка. Тут самі собою згадуються слова знаменитого ченця-пустельника, мандрівника, людини, яка все життя тікала від любоначалія Звіра світу цього - Єфрема Сиріна.
ЧОЛОВІЧЕ, БУДЬ УСІМА СИЛАМИ ДУШІ ПИЛЬНИЙ. ДИВИСЯ В ОБИДВА
Те, що роблять політики в усьому світі протягом історії, нелюдяно і огидно. Головна причина всього цього в глибоко засівших почуттях їх власної неповноцінності. Люди влади постійно намагаються довести собі та іншим, що це почуття необґрунтовано: «Дивіться, скільки у мене в руках влади, скільки людських доль, скільки зброї! Я можу підірвати всю планету!»
Всякої амбіційної людини, котра домагається слави, влади над собі подібними, що домагається додаткових владних повноважень, що прагне стати важливішою, вище інших, слід показувати на огляд психіатрам. А там напевно й справді буде до чого придивитися.
Тропар преподобному Єфремові Сиріну
Часъ присно провидя Суда рыдалъ еси горько Ефреме, яко любобезмолвный: делателенъ же былъ еси в делехъ учитель, преподобне. Темже отче всемирный, ленивыя воздвизаеши к покаянию.
Цю невелику розповідь про знаменитого сирійця хочеться завершити його ж власними словами молитви:
Господи и Владыко живота моего,
дух праздности, уныния, любоначалия
и празднословия не даждь ми.
Дух же целомудрия, смиренномудрия,
терпения и любви даруй ми рабу твоему!
Ей, Господи царю, даруй ми зрети моя прегрешения
и не осуждати брата моего, яко благословен еси,
во веки веков.
Аминь!
Архімандрит Авакум (Давиденко) - для «УНІАН-Релігії».