В день Введення у храм Пресвятої Діви Марії, 4 грудня, своє престольне свято відзначив один із найстаріших храмів Києва - Свято-Введенський, що на Подолі (вул. Почайнинська, 25). Напередодні свята про давню історію святині розповів настоятель храму, протоієрей Петро Мороз.
4 грудня, в день свята Введення у храм Пресвятої Діви Марії, своє престольне свято відзначив один із найстаріших храмів Києва - Свято-Введенський, що на Подолі (вул. Почайнинська, 25). Напередодні свята про давню історію святині розповів настоятель храму, протоієрей Петро Мороз.
Введенський храм було побудовано на місці язичницького капища
Свято-Введенська церква має дуже давню історію. Як свідчать історіографічні джерела, перша храмова споруда постала тут на місці язичницького капища ідола Велеса ще наприкінці Х століття, незадовго після хрещення киян. Першу стародавню церкву освятили на честь священномученика Власія, єпископа Севастійського. Храм простояв століття, а 1718 року, на місці старої було збудовано таку саму дерев`яну церкву, але вже освячену на честь Введення у храм Пресвятої Богородиці. Протягом віків ця церква неодноразово потерпала від пожеж та, головним чином, весняних повеней, коли виходив зі своїх берегів старий Дніпро. Однак із Божою допомогою церква проіснувала до кінця ХІХ століття.
Будівництво кам`яної церкви
Ще на початку 1800-х років парафіяни Свято-Введенської церкви неодноразово зверталися до міської влади з проханням перенести святиню кудись вище, подалі від Дніпра, аби уникнути повеней. Збереглися навіть фото, на яких видно, як вся вулиця залита водою майже по вікна будинків, а люди пересуваються вулицею у човнах. Однак дозволу на перенесення храму громада так і не отримала. Тому почали збирати кошти самостійно. Саме на пожертви парафіян 1882 року було розпочато будівництво кам`яної церкви. Вона зводилася за проектом відомого архітектора - академіка Володимира Миколаєва. Головними меценатами будівництва були Федір Терещенко, Михайло Дегтерьов, Микола Хряков, Семен Могильовцев та інші віруючі прихожани.
1885 року будівництво храму було завершено. Стару дерев`яну церкву згодом розібрали. Ще дещо пізніше, року 1887-го, на території храму було побудовано будинок для священика, а в 1900-му - і двоповерхову парафіяльну школу. Тоді при храмі мешкали диякон та псаломщик.
У 30-ті роки ХХ століття храм і всі церковні будівлі було знищено.
З часом на території храму було побудовано дитячу установу, але вона не простояла довго: швидко почала руйнуватись і будівлю змушені були знести через її аварійних стан.
Сучасний храм
На початку 1990-х за ініціативою благочинного храмів Києва протоієрея Віталія Косовського було організовано й зареєстровано релігійну громаду в ім`я святого благовірного князя Олександра Невського. Згодом, з благословення Блаженнішого Митрополита Володимира, ця громада почала роботу з відновлення зруйнованого Свято-Введенського храму. На свято Воздвиження Хреста Господнього в 1999 році вже було поставлено невеличкий вагончик, в якому провели першу в історії нової церкви Божественну літургію.
З часом згуртувалася парафія. 14 березня 2005 Блаженніший Митрополит Володимир освятив місце, завершив закладку першого каменю під будівництвл храму - офіційно було розпочато відновлення зруйнованої святині.
На сьогодні можна побачити, що храм уже зведено, хоча попереду дуже багато роботи. Варто зазначити, що нова будівля церкви дещо відрізняється від зруйнованої. Побудовано нижній храм: 12 вересня 2009 року, на свято благовірного князя Олександра Невського, на переносному престолі тут уже було звершено Божественну літургію.
Поки триває будівництво нового кам`яного храму, богослужіння тривають у невеличкій церкві поряд. У неділю, після відправи, проводяться також заняття в недільній школі.
Престольне свято цьогоріч
У день престольного свята в храмі, як і завжди, чекають не лише на своїх постійних прихожан, але й богомольців з інших парафій, яких тут завжди з радістю зустрічають. Як і кожного року, після богослужіння - пісна братська трапеза. І це попри те, що в Свято-Введенській церкві відзначатимуть два свята поспіль: Введення Пресвятої Богородиці у храм, 4-го грудня, і, одразу ж після, 6-го грудня, свято благовірного князя Олександра Невського, на честь якого зареєстровано громаду.
Марійка Биба, «Православіє в Україні»