Коли прийшов час здійснення найбільшої події - Втілення Сина Божого і Народження Його від Пресвятої Діви Марії, східні волхви побачили на небі нову зірку, яка мала попередити про народження Царя Юдейського.
Негайно вони попрямували до Єрусалиму для поклоніння Народженому, а зірка вказувала їм шлях. Вклонившись Богонемовляті, вони не повернулися до Ірода в Єрусалим, як він наказував їм, але, отримавши одкровення згори, пішли в свою країну іншим шляхом.
Тоді Ірод зрозумів, що його задум знайти Немовля не здійснився, і наказав убити у Вифлеємі і околицях всіх дітей чоловічої статі від двох років і молодше. Він розраховував, що серед убитих дітей буде і Богонемовля, в Якому бачив суперника.
Замордовані немовлята стали першими мучениками за Христа. Гнів Ірода спіткав і Симеона Богоприємця, який всенародно свідчив у храмі про Народження Месії. Коли святий старець помер, Ірод не дозволив, щоб його достойно поховали.
За наказом царя був убитий святий пророк священик Захарія: його вбили в Єрусалимському храмі між жертовником і вівтарем за те, що він не вказав, де його син, Іоанн, майбутній Хреститель Господа Ісуса Христа. Гнів Божий незабаром покарав самого Ірода: його спіткала люта хвороба, і він помер, живцем з'їдений черв'яками.
Перед смертю цар довершив міру своїх лиходійств: убив первосвящеників і книжників юдейських, рідного брата, сестру і її чоловіка, свою дружину Маріамну і трьох синів, а також 70 членів синедріону.
Тропар
Болезньми святых, имиже о Тебе пострадаша, умолен буди, Господи, и вся наша болезни исцели, Человеколюбче, молимся.
Проект "Православні свята" реалізований "УНІАН-Релігії" за сприяння Київської Духовної Академії і Семінарії. При використанні матеріалу посилання на джерело обов'язкове.