Йосиф Обручник, що був зарученим чоловіком Пресвятої Діви Марії, по прямій лінії походив з роду царя Давида, але знаходився в бідності і, проживаючи в глухому Назареті, займався теслярством.
Про життя його, крім обставин народження Христа, відомо мало. Мабуть, він помер незабаром після відвідин Єрусалиму з дванадцятирічним річним Ісусом Христом, так як про нього після того вже не згадується.
Святий цар і пророк Давид був предком по плоті Господа нашого Ісуса Христа. Молодший син Єссея, в юності Давид пас отари овець, що належали батькові. Він відрізнявся глибокою вірою, ревно виконував волю Божу. Тому під час навали филистимлян він Божою допомогою переміг у двобої велетня Голіафа, що вирішило результат війни на користь ізраїльського народу.
Зазнавши багато образ від царя Саула, який бачив в ньому улюбленця народу і свого суперника, Давид явив свою щирість і великодушність. Двічі маючи можливість вбити Саула, він не зробив цього.
Після загибелі Саула та його сина Давид був проголошений царем південної частини ізраїльської держави, а після вбивства другого сина Саула - царем усього Ізраїлю. Він влаштував нову столицю - Єрусалим, а в ньому - нову скинію; його велике бажання побудувати замість скинії храм не збулося.
Йому було провіщено, що храм побудує його син. Помер цар Давид у глибокій старості з непохитною вірою в прихід у світ обіцяного Богом Спасителя - Месії, Господа нашого Ісуса Христа. Святий апостол Яків, брат Господній, старший син Йосифа Обручника від його першого шлюбу.
Апостол Яків згадується в святі дні святкування Різдва Христового разом зі своїм батьком Йосифом та святим царем і пророком Давидом, бо, за переказами, супроводжував святе сімейство при втечі в Єгипет і перебував там разом з Богонемовлятом Ісусом христом, Богоматір'ю і Йосифом, служачи, і з ними ж повернувся в Юдею.
Після Вознесіння Господнього Яків був першим Єрусалимським єпископом, користувався великою повагою не тільки у християн, але і серед юдеїв. Він прийняв мученицьку смерть за Христа: його скинули з даху Єрусалимського храму за те, що він публічно проповідував народу про Богочеловечестве Господа Ісуса Христа.
Тропар
Благовествуй, Иосифе, Давиду чудеса, богоотцу: Деву видел еси рождшую, с пастыри славословил еси, с волхвы поклонился еси, Ангелом весть прием. Моли Христа Бога спасти души наша.
Проект "Православні свята" реалізований "УНІАН-Релігії" за сприяння Київської Духовної Академії і Семінарії. При використанні матеріалу посилання на джерело обов'язкове.