Про життя священномученика Климента нам майже нічого не відомо. Традиційно його відносять до категорії «мужів апостольських», тобто святих першого покоління християн після апостолів.
Також святий Климент вважається першим після апостола Петра, або, згідно з іншою хронологією, третім єпископом Римської Церкви.
Можливо, що саме він згадується апостолом Павлом у посланні до Филип'ян. Імовірно його служіння як предстоятеля Римської Церкви тривало близько дев'яти років: з 92 до 101 рік після Різдва Христового.
Клименту, папі Римському належить два послання до жителів малоазійського міста Корінфа, хоча питання про авторство одного з послань залишається відкритим. Інші тексти, наприклад, збірник «Клементини», довгий час приписувалися йому.
Перші письменники, які згадують про святителя, не повідомляють про його мученицьку смерть. Однак, з кінця четвертого століття з'являються свідчення про його мучеництво. У шостому столітті набули поширення оповіді про його мученицьку смерть у Криму.
В одинадцятому столітті святі рівноапостольні брати Кирило і Мефодій, просвітителі слов'янських народів, відкрили мощі святителя Климента, чесна глава якого донині знаходиться в Дальніх печерах Києво-Печерської Лаври.
Тропар
Иже от Бога чудодействы преславно удивляя вселенныя концы мира, священный страдальче, паче естества морю составы водам содеваеши разделение в честней памяти твоей всегда притекающим усердно в Богозданную ти церковь чудесным твоим мощем, и по всенародном хождении, море во едино течение чудодетельне твориши, Клименте предивный, моли Христа Бога спастися душам нашим.
Проект "Православні свята" реалізований "УНІАН-Релігії" за сприяння Київської Духовної Академії і Семінарії. При використанні матеріалу посилання на джерело обов'язкове.