Преподобний Варлаам, ігумен Печерський, жив в одинадцятому столітті в Києві і був сином знатного боярина.
З молодих років він прагнув до чернечого життя і пішов до преподобного Антонія Печерського, який прийняв благочестивого юнака, який твердо вирішив стати ченцем.
Святий Антоній повелів преподобному Никону вчинити над ним чернечий постриг.
Батько преподобного Варлаама намагався насильно повернути його додому, але коли переконався, що син не повернеться у світ, відпустив його. Коли кількість ченців у печерах стала рости, преподобний Антоній поставив ігуменом преподобного Варлаама, а сам переселився в іншу печеру і знову став жити в самоті. Преподобний Варлаам став першим ігуменом Киевського монастиря.
В 1058 році, отримавши благословіння преподобного Антонія, преподобний Варлаам побудував над печерою дерев'янну церкву на честь Успіння Пресвятої Богородиці. Згодом преподобний Варлаам став ігуменом новоствореного монастиря на честь великомученика Димитрія. Двічі преподобний Варлаам здійснював паломництво до святих місць Єрусалима та Константинополя.
Повертаючись з другої подорожі, він помер у Володимирському Святогірському монастирі на Волині в 1065 році і був похований, згідно із заповітом, у Печерській обителі, у Ближніх печерах.
Тропар
Мира красная и славу его оставль, притекл еси в пещеру, идеже от силы преуспевая в силу, был еси вождь Христова стада, всеславне Варлааме, еже яко упас добре, упаси и нас, молим тя, сохраняя от всех зол, да тя ублажаем.
Проект "Православні свята" реалізований "УНІАН-Релігії" за сприяння Київської Духовної Академії і Семінарії. При використанні матеріалу посилання на джерело обов'язкове.