У VIII столітті імператор Лев Ісавр почав жорстоке гоніння на святі ікони, яке ще тривало за часів його сина і внука.
У 787 році проти цієї іконоборчої єресі царицею Іриною був скликаний Сьомий Вселенський Собор в місті Нікеї, Мала Азія, на який з'явилися 367 отців.
Вселенські Собори збиралися для з'ясування питань віри, нерозуміння або неточне тлумачення яких, викликало смути і єресі в Церкві.
Також на Соборах вироблялися правила церковного життя. Наприкінці VIII століття в Церкві позначилася нова єресь - іконоборство. Іконоборці заперечували шанування земної святості Матері Божої і святих Божих угодників і звинувачували православних в поклонінні тварному створінню - іконі. Навколо питання про шанування ікон виникла запекла боротьба.
На захист святині піднялося багато віруючих, на яких розпочалися тяжкі гоніння. Все це вимагало дати повне вчення Церкви про ікону, ясно і чітко визначити його, відновлюючи іконошанування нарівні з почитанням Святого Хреста і Святого Євангелія.
Святі отці VII Вселенського Собору зібрали церковний досвід шанування святих ікон з перших часів, обґрунтували його і сформулювали догмат про іконопочитання. Святі отці проголосили, що іконошанування - це законоположення та Передання Церкви, воно спрямовується і надихається Святим Духом, Який живе в Церкві.
Образотворчість ікон нерозлучна з євангельським оповіданням. І те, що слово євангельське повідомляє нам через слух, те ж саме ікона показує через зображення.
Сьомий Собор затвердив, що іконопис є особлива форма одкровення Божественної реальності і через богослужіння та ікону Божественне одкровення стає надбанням віруючих.
Через ікону, як і через Святе Письмо, ми не тільки дізнаємося про Бога, ми пізнаємо Бога; через ікони святих угодників Божих ми торкаємося до преображенної людини, причастника Божественного життя; через ікону ми отримуємо всеосвячуючу благодать Святого Духа.
І прославляючи пам'ять святих отців VII Вселенського Собору, ми повинні пам'ятати, що сам їм ми зобов'язані дякувати за те, що освячені наші храми і будинки святими іконами і за те, що жевріють перед ними живі вогники лампадок.
Тропар
Препрославен еси, Христе Боже наш, светила на земли отцы наша основавый и теми ко истенней вере вся ны наставивый, Многоблагоутробне, слава Тебе.
Проект "Православні свята" реалізований "УНІАН-Релігії" за сприяння Київської Духовної Академії і Семінарії. При використанні матеріалу посилання на джерело обов'язкове.