Великомученику Прокопу моляться для успіху в подорожі, про благополуччя в дорозі.
У кінці ІІІ століття в Єрусалимі проживала сім'я знатного римського християнина на ім'я Христофор. Його дружина Феодосія була язичницею.
Після смерті побожного чоловіка вона прищепила віру в богів їх синові, якого звали Неаній. Юнак отримав прекрасну освіту і скоро був представлений до двору самого імператора Діоклетіана. Перед молодою людиною відкривалися великі перспективи.
До 303 року, коли було створено відкрите гоніння на християн, Неаній був посланий проконсулом в Олександрію з повелінням нещадно переслідувати Церкву Божу.
По дорозі в Єгипет, Неанію було явління Господа Іісуса Христа, Який спитав юнака: «І ти йдеш на Мене, Неаній?». Юний проконсул зміг лише відповісти: «Хто Ти, Господи?». Господь сказав: "Я - розп'ятий Син Божий". Після усього, що сталося з ним, Неаній перетворився з гонителя в ревного послідовника Христа.
Мати, не стерпівши подібних змін до сина, вважаючи його порушником віри батьків, сама звернулася із скаргою до імператора. Після численних допитів і тортур, Неаній був відправлений у Кесарію Палестинську, де прийняв хрещення з ім'ям Прокопій від Самого Господа, який прийшов до нього у в'язницю.
Мученик Прокопій був усічений мечем у 303 році. Бачачи його стійкість і страждання за Христа, були страчені також його мати Феодосія, багато хто з колишніх вартових святого, а також дванадцять жінок-християнок.
Тропар
Мученик Твой, Господи, Прокопий во страдании своем венец прият нетленный от Тебе, Бога нашего: имели бо крепость Твою, мучителей низложи, сокруши и демонов немощныя дерзости. Того молитвами спаси души наша.