Князь Петро був другим сином Муромського князя Юрія Володимировича. Він посів батьківський престол у 1203 році.
Коли в молодості Петро захворів проказою, від якої ніяк не міг вилікуватися, він у сні побачив видіння, що його може зцілити благочестива діва Февронія, дочка бджоляра із села Рязанської губернії. За нею відразу ж відправили гінців і незабаром вона була приведена до князя.
Коли святий Петро її побачив, то так полюбив за її благочестя, мудрість і доброту, що пообіцяв одружитися з нею після свого одужання. Незабаром хвороба пройшла - Февронія вилікувала князя і вийшла за нього заміж.
Святе подружжя було прикладом сімейної любові й благочестя. Вони пронесли любов один до одного через усі випробування.
Бояри виганяли їх з міста, через те, що не захотіли мати княгиню не з знатного роду, але незабаром самі просили святе подружжя повернутися на княжий престол. Святі Петро та Февронія прославилися побожністю і милосердям.
Померли вони в один день і годину 25 червня 1228 року, прийнявши перед цим чернечий постриг з іменами Давид і Єфросинія. Тіла святих були покладені в одному гробі.
Святі Петро та Февронія є зразком християнського шлюбу. Своїми молитвами вони благословляють вступаючих у шлюб.
Тропар
Яко благочестиваго корене пречестная отрасль был еси, добре во благочестии пожив, блаженне Петре, тако и с супружницею твоею, премудрою Феврониею, в мире Богу угодивше, и преподобных житию сподобистеся. С нимиже молитеся Господеви сохранити без вреда отечество ваше, да вас непрестанно почитаем.