Святий Євфросин, в миру Єліазар, народився в 1386 році в селі Виделеб’є, недалеко від Пскова в сім'ї простих псковських поселян.
Коли прийшов час, хлопчик був відданий батьками для навчання грамоті.
Як оповідає житіє, перед тим як батьки вирішили одружити Еліазара він, схильний до чернечого життя, пішов у Снетогорський монастир і прийняв там постриг з ім'ям Євфросин.
Близько 1425 року преподобний пішов на берег річки Толви, де влаштував собі келію.
Поступово навколо нього стали збиратися ченці і почала складатися чернеча громада майбутнього Спасо-Єліазаровського монастиря. Преподобний Євфросин написав чернечий статут для ченців, який не містив богослужбової частини, а стосувався тільки питань побутового характеру.
В 1447 році святим Євфросином була побудована церква на честь трьох святителів, які, за переказами, з'явилися йому і вказали місце для побудови храму, а також преподобного Онуфрія Великого.
Помер Евфросин у віці дев'яносто п'яти років у травні 1481 року. Перед смертю преподобний прийняв схиму зі своїм мирським ім'ям Єліазар.
На соборі 1549 року він був зарахований до лику святих. Над його гробницею була встановлена ікона преподобного Євфросина, а також покладено власноруч написаний ним заповіт.
Пізніше монастир був перенесений на нове місце, мощі Євфросина приховані в головному соборі обителі.
Тропар
Житейскую печаль и всяк мятеж мира сего любве ради Христовы со дерзновением отвергл еси, блаженне, и повеленная распятым Господем Иисусом Христом вся исправил еси, и, Того ярем взем, во всем воли Его повинулся еси, и, благочестив делатель, животным заповедем Христовым благотрудно прилежал еси. И сего ради Бог прослави тя и по преставлении чудеса показа от честнаго гроба твоя, Темже и неоскудно угобзися обитель твоя, и нищим бысть богатное пристанище и покров, отче наш преподобне Евфросине, моли Христа Бога, да спасет души наша.
Проект "Православні свята" реалізований "УНІАН-Релігії" за сприяння Київської Духовної Академії і Семінарії. При використанні матеріалу посилання на джерело обов'язкове.