Святий мученик Олександр був воїном і служив у Римі.
За деякими джерелами, він походив з міста Поццуолі в Кампанії, що неподалік від Неаполя.
Під час гоніння імператора Максиміана святий мученик, відмовившись принести жертву ідолу, постав перед судом імператора, засудив нечестиве поклоніння демонам і переконував сповідати Христа.
Імператор віддав його в руки коміта Тиверіана, який наказав повісити святого воїна на дереві і рвати його тіло залізними гаками.
Після цього Тиверіан, взявши з собою святого Олексадра, відправився до Фракії, щоб і там почати переслідування християн.
Туди ж прийшла і мати Олександра, блаженна Пименія, яка бачила все, що сталося з її сином. Вона відвідувала його в темниці і підбадьорювала під час тортур.
Незабаром після жорстоких мук і побоїв мученик Олександр був обезголовлений у місті Дрізіпара недалеко від Адріанополя. Кат, який співчував мученику, бачив, як його душу піднесли на небо ангели.
Тіло святого, кинуте Тиверіаном в річку, витягли й охороняли від хижих звірів і птахів 4 пса, поки його не знайшла блаженна Пименія, яка і поховала сина з честю.
Частина мощей святого збереглася і знаходиться в Празі.
Тропар
Мученик Твой, Господи, Александре, во страдании своем венец прият нетленный от Тебе, Бога нашего: имеяй бо крепость Твою, мучителей низложи, сокруши и демонов немощныя дерзости. Того молитвами спаси души наша.
Проект "Православні свята" реалізований "УНІАН-Релігії" за сприяння Київської Духовної Академії і Семінарії. При використанні матеріалу посилання на джерело обов'язкове.