У дуже давні часи жив на сході від Палестини праведний чоловік, на ім'я Йов. Це був справедливий і добрий чоловік, який завжди намагався у всьому своєму житті догодити Богові.
Господь нагородив його за благочестя великими благами. Він мав багато сотень великої і тисячі дрібної худоби. Втішала його велика і дружна сім'я: у нього було сім синів і три дочки.
Але диявол позаздрив Іову. Він став намовляти Богові на праведного Іова: "Хіба просто так богобоязливий Йов? Відніми в нього все, що в нього є, - чи благословить він Тебе?"
Бог же, щоб показати всім, наскільки вірний Йому Йов, і щоб навчити терпінню людей у їхніх стражданнях, дозволив дияволу відняти в Іова все, що він мав.
І ось, в один день, розбійники викрали в Іова всю його худобу, слуг перебили, а страшний вихор з пустелі зруйнував будинок, в якому зібралися діти Іова, і всі вони загинули. Але Іов не тільки не став нарікати на Бога, а сказав: "Бог дав, Бог і взяв: нехай буде благословенне ім'я Господнє".
Осоромлений диявол не задовольнився цим. Він знову став намовляти на Йова: "3а життя своє віддасть людина все, що є в нього: але торкнися його кісток, його тіла, - побачиш, чи благословить він Тебе?" Бог дозволив дияволу позбавити Іова ще й здоров'я. І ось захворів Іов найстрашнішою хворобою - проказою.
Тоді навіть дружина Іова стала вмовляти його сказати слово нарікання проти Бога, а друзі його, замість розради, тільки засмучують невинного страждальця своїми несправедливими підозрами. Але Іов залишився твердий, не втратив надії на Боже милосердя і тільки просив Господа засвідчити, що він терпить все невинно.
Після цього Бог, показавши всім приклад вірності і терпіння у Своєму рабі Йові, Сам явився й велів друзям його, які дивилися на Іова, як на великого грішника, просити молитов за себе в нього.
Бог нагородив Свого вірного раба. Іову повернулося здоров'я. У нього було знову сім синів і три дочки, а худоби стало вдвічі більше колишнього, і жив Йов ще сто сорок років у пошані спокійно, праведно і щасливо.
Тропар
Богатство видев добродетелей Иовлих, украсти кознствоваше праведных враг, и, растерзав столп телесе, сокровище не украде духа, обрете бо вооружену непорочнаго душу, мене же и обнажив плени: предварив убо мя прежде конца, избави мя льстиваго, Спасе, и спаси мя.
Проект "Православні свята" реалізований "УНІАН-Релігії" за сприяння Київської Духовної Академії і Семінарії. При використанні матеріалу посилання на джерело обов'язкове.