У суботу на п'ятому тижні Великого посту свята Церква урочисто виголошує молебний спів акафісту або, інакше кажучи, подячної похвали Пресвятій Богородиці.
Це свято встановлене в IX столітті за неодноразове позбавлення Константинополя заступництвом Пресвятої Богородиці від навали ворогів. Імператор Костянтин Великий, засновник Константинополя, присвятив місто Божій Матері і вважав Пресвяту Діву покровителькою своєї нової столиці.
Багато храмів на честь Божої Матері були побудовані в Константинополі. У Влахернському храмі зберігалася Її ікона, написана за переказами святим євангелістом Лукою. У ніч, коли об’єднані сили арабів і персів з моря і із суші рушили на місто, раптово піднялася страшна буря, яка потопила суду нападників. Інші вороги втікли.
Тоді у всю цю ніч вдячний народ, який перебував у Влахернському храмі, звернувся до Захисниці міста з наступними словами: «Взбраній Воєводі переможній, позбавлені від злих, подячно підймаємо списи Тобі раби Твої, Богородице!».
І з того часу, у спогад такого великого чуда, Православна Церква встановила свято Похвали Пресвятої Богородиці. Спочатку свято акафіста відбувалося в Константинополі в тому Влахернському храмі, де зберігалися чудотворна ікона Божої Матері і священні предмети земного Її життя - риза і пояс.
Але пізніше свято було внесене до типіконів, тобто статутів, монастирів святого Сави Студійського і потім у церковні богослужбові книги, і з того часу стало загальним для всієї Східної Церкви.
Кондак
Взбранной Воеводе победительная, яко избавльшеся от злых, благодарственная восписуем Ти раби Твои Богородице: но яко имущая державу непобедимую, от всяких нас бед свободи, да зовем Ти: Радуйся Невесто Неневестная.
Проект "Православні свята" реалізований "УНІАН-Релігії" за сприяння Київської Духовної Академії і Семінарії. При використанні матеріалу посилання на джерело обов'язкове.