Святі мученики були родом з Каппадокії, сучасна території Туреччини. Всі вони несли військову службу в складі римського легіону, який був розквартирований у місті Севастії.
Воєначальник на ім’я Агрікола зажадав, щоб вони принесли жертви язичницьким богам. Після відмови, воїнів розділи ввечері і поставили у вкрите кригою озеро.
Поруч поставили теплу лазню, щоб бажаючі відмовитись від Христа могли в ній зігрітися.
Під ранок один з воїнів побіг до лазні, однак забігши туди, одразу помер.
Один з римлян на ім’я Аглай, вражений стійкістю духу християн, сам роздягнувся і приєднався до тих, хто стояв в озері. Згідно з переказами, римські воїни, побачивши, що мученики не замерзають, перебили їм гомілки, а потім спалили.
Пам'ять сорока мучеників належить до кола найбільш шанованих свят серед православних християн.
У день їх пам'яті полегшується строгість Великого посту, а також звершується літургія Передосвячених Дарів.
Тропар
Страстотерпцы Христовы четыредесяте, во граде Севастийстем мужественно пострадавшии, чрез огнь и воду прошедшии, в покой вечный вшедшии, молитеся о нас ко Господу, да жизнь мирну сохранит и души наша спасет, яко Человеколюбец.
Проект "Православні свята" реалізований "УНІАН-Релігії" за сприяння Київської Духовної Академії і Семінарії. При використанні матеріалу посилання на джерело обов'язкове.