Сьогодні православні християни вшановують пам'ять одного з чотирьох великих пророків - пророка Єзекіїля. Ім'я святого в перекладі з давньоєврейської означає «Господь зміцнить».
Пророк Єзекіїля жив у VI столітті до Різдва Христового, походив з коліна Левія і був сином священика Вузія з міста Саріра.
Коли Єзекіїлю виповнилося 25 років, він потрапив у полон у Вавілонію. Там він жив у селищі біля річки Ховар. Через п'ять років, у нього було пророче бачення. Йому було відкрито майбутнє єврейського народу і всього людства - пророк побачив Господа, що сидить на колісниці, упряженій чотирма тваринами і оточеній сяючою хмарою.
Бачення це, за поясненням святих отців, було прообразом чотирьох євангелістів, які просвітили весь світ євангельською проповіддю з розумом людини, із силою львиною, з покорою тельця, високим духом, подібним орлиному. Побачив це все Єзекіїль упав на землю від страху, не сміючи дивитися на Явившогося йому.
Але голос Господа наказав йому піднятися і йти на проповідь до свого народу. З цього часу і починається пророче служіння святого. Він прийняв на себе випробування. Навколо нього починають збиратися люди, які, як і він перебували у вавілонському полоні.
Пророк звертає до народу свої полум'яні промови і закликає до покаяння, викриває ідолопоклонство та відступництво від істинного Бога, творить багато чудес і пророкує. Особливо відомo його пророцтво про воскресіння мертвих (Єз. гл 37).
Також святий пророк Єзекіїль написав книгу, в якій залишив свої пророцтва і повчання, і яка увійшла до числа канонічних книг Старого Заповіту.
Свій земний шлях пророк Єзекіїль закінчив мученицьки. За викриття в ідолопоклонстві одного з єврейських князів його піддали мукам - прив'язали до диких конів, які розірвали його тіло на частини. Благочестиві віруючі зібрали останки пророка і поховали їх у гробниці Сифа і Арфаксада, недалеко від Багдада.
Тропар
Пророче Божий Иезекииле, предзревый затворенная Духом врата и Плотоносца, во исходе сих, Единаго сказавый Бога, Того моли, молимся, да отверзет дверь милости Своей и спасет души благочестно поющих память твою.