На березі Середземного моря в містечку Сіди (недалеко від сучасної Анталії, Туреччина) жив священик на ім'я Кіндей.
У кінці III століття римським імператором Діоклетіаном було розпочато гоніння на християн. Кіндея затримали і засудили до спалення.
Переказ свідчить, що на місце страти його вели в металевому взутті з цвяхами. Дорогою вартовим, які супроводжували його, зустрівся дроворуб. Вирішено було забрати дрова, але Кіндей сплатив тридцять монет за хмиз і сам поніс його.
Коли він був прив'язаний, а полум'я палахкотіло біля його ніг, почалася буря, хлинула злива і загасила вогонь. Кіндей мирно віддав свою душу Господу.
Язичницький жрець і його дружина, які бачили чудо, увірували в Христа і поховали останки мученика.