Святий мученик Юліан Тарсійський постраждав за віру біля 305-го року під час гоніння на християн імператора Діоклетіана. Ні катування, ні загрози не схилили благочестивого юнака до принесення язичницьких жертв і до зречення від Христа.
Юліан Тарсійський народився в малоазійскій провінції Кілікія. Він був сином сенатора-язичника, мати його сповідувала християнство.
Після смерті чоловіка мати Юліана переселилася в місто Тарс. Сина вона виховала в християнському благочесті.
Колі святому виповнилося 18 років, імператор Діоклетіан почав гоніння на християн. У числі інший був схопленій і святий Юліан. Його привели до правителя Маркіяна на суд, де довго умовляли відректися від Христа.
Ні катування, ні загрози, ні обіцянки дарів и почестей не могли схилити благочестивого юнака до принесення язичницьких жертв і зречення від Христа. Святий сповідник залишався непохитно у твердій вірі.
Цілий рік мученика водили по містах Кіликійської області в кожному з них, піддаючи допитам і жорстокі катування, після чого кинули в темницю. Мати святого Юліана йшла за сином і молилася, щоб Господь ще більше зміцнів йго у вірі та подвигу.
Тоді правитель наказав відрубати матері святого Юліана ступні ніг, за те, що вона супроводжували сина. Свята мучениця померла від нанесених ран.
Мученика Юліана зашили в мішок, наповненим піском і отруйними гадами, і кинули в море. Тіло страждальника було віднесене хвилями на берег біля Александрії і з честю поховано однією благочестивою александрійською християнкою. Сталося це біля 305-го року.
Згідно переказів мощі святого мученика перенесли в місто Антіохію. Святитель Іоанн Златоустий ушанував пам'ять святого мученика Юліана похвальним словом.
Тропар
Мученик Твой, Господи, Иулиан во страдании своем венец прият нетленный от Тебе, Бога нашего, имеяй бо крепость Твою, мучителей низложи, сокруши и демонов немощныя дерзости. Того молитвами спаси души наша.