Святитель Іоанн (Максимович) відомий своєю місіонерською і богословською діяльністю, засновник Чернігівського колегіуму, автор численних поетичних творів.
Святитель Іоанн народився 1651 року в місті Ніжині в родині шляхтича Максима Васильківського. Про дитячі та юнацькі роки життя Іоана відомості не збереглися. У 1668-1675 роках він навчався в Києво-Могилянській академії і після її закінчення був залишений у ній викладачем латинської мови.
У 1675 році, незабаром після закінчення академії, молодий чоловік прийняв у Києво-Печерській лаврі чернечий постриг з ім'ям на честь святителя Іоанна Златоуста. Після смерті святителя Феодосія 24 листопада 1696 року рішенням ради був обраний чернігівським архієреєм.
10 січня 1697 року Патріархом Московським Адріаном в Успенському соборі Московського Кремля Іоанн був хіротонізований в єпископа Чернігівського з возведенням у сан архієпископа, а в 1711 році поставлений митрополитом Тобольським і всього Сибіру.
Святитель Іоанн (Максимович) відомий своєю місіонерською і богословською діяльністю. Він є засновником Чернігівського колегіуму, а також автором численних поетичних творів. Його перу належить дивовижний за багатством духовного досвіду «Іліотропіон», виданий у п'яти книгах.
9 червня 1715 року митрополит Іоанн відслужив літургію, а потім влаштував обід для духовенства і злиденних, за яким сам прислужував гостям. Потім владика пішов у свої покої, в яких наступного ранку був знайдений мертвим у молитовному положенні на колінах перед Чернігівською Іллінською іконою Божої Матері.
Святитель Іоан був похований у дерев'яній прибудові Софіївського собору на честь преподобних Антонія і Феодосія Києво-Печерських. Прославлений святитель Іоанн, митрополит Тобольський серед святих у червні 1916 року.
Тропар
Наставниче благочестия, сиротствующих питателю, скорбящих утешителю, недугующих врачу безмездный, душею страждущих скорый помощниче, теплый молитвенниче о всех ко Господу, святителю отче Иоанне, моли Христа Бога спастися душам нашим.