Святі отці зберегли для нащадків чистоту християнського віровчення: засудили аріанство і затвердили символ Віри, прийняли канони церковного життя.
12 червня Свята Церква молитовно згадує Перший Вселенський Собор (325 р.), котрий під натхненням Святого Духа уклав, пояснив і передав нам істину про Бога, що дійшла до нас як символ Віри.
Імператор Костянтин Великий припинив гоніння на Віру Христову і встановив її, як державну для своєї імперії. Та Церква через вчення священика Олександрійського Арія розділилася. Єресь аріан стосувалась найголовнішого християнського догмату – Божества Ісуса Христа, який складає основу віри та спасіння.
Для боротьби з неправдивим вченням був скликаний Вселенський Собор. 318 єпископів з різних кутків світу зібралися в невеликому місті Нікеї для того, аби засудити єретичне вчення Арія, а разом з тим виразити правдиве вчення про Христа Спасителя.
Собор засудив аріанство і затвердив постулат про єдиносутність: був складений символ Віри із семи пунктів, що згодом стали називати Нікейським; зафіксовані переваги єпископів чотирьох найбільших митрополій: Римської, Александрійської, Антіохійської та Єрусалимської; Собор установив час святкування Пасхи в першу неділю після першої повні після весняного рівнодення; затвердив канони церковного життя.
Святі отці й християни першого тисячоліття зберегли чистоту християнського віровчення, пріоритет духовного життя над плотським. Їх заповіт - підкорятися Господу, любити один одного, як Він полюбив нас і поєднав нас Своєю любов’ю з Отцем Небесним та послав нам Святого Свого Духа від Нього, аби нас усіх приводив до єдності.
Тропар
Препрославлен еси, Христе Боже наш, светила на земли отцы наша основавый, и теми ко истинней вере вся ны наставивый, Многоблагоутробне, слава Тебе.