У XI столітті мусульмани намірялися знищити мощі святителя Миколая, але християни вирішили врятувати їх і привезли раку з мощами святого з Мир Лікійських у Барі. Cвято зародилося на Заході, але прижилося в церковному календарі східних слов’ян, куди було внесено митрополитом Єфремом.
22 травня Православна Церква вшановує день пам’яті перенесення мощей святого Миколая Чудотворця з Лікії до італійського міста Барі.
У XI столітті мусульмани намірялися знищити мощі святителя Миколая. З благословення самого святителя, який з’явився пресвітеру цього міста, містяни перевезли раку з мощами в місто Барі.
Мощі великого Божого угодника розмістили в церкві св. Іоанна Предтечі.
Нині мощі Миколая Чудотворця зберігаються в Барі в базиліці Сан Сабіно.
Вперше святкування перенесення мощей святителя Миколая було встановлене папою Урбаном II у XI столітті. Cвято зародилося на Заході, але прижилося в церковному календарі східних слов’ян, куди було внесено митрополитом Єфремом наприкінці XI ст.
У Київській державі свято перенесення мощей святителя Миколая з міста Міри до Барі встановлене за часів Київського митрополита Іоанна ІІ і Київського князя Всеволода.
У народі цей день має назву Миколи Весняного або Теплого. У побуті святого вважають покровителем тварин та хліборобів.
Тропар
Приспе день светлаго торжества, град Барский радуется, и с ним вселенная вся ликовствует песньми и пеньми духовными: днесь бо священное торжество в пренесение честных и многоцелебных мощей святителя и чудотворца Николая, якоже солнце незаходимое, возсия светозарными лучами, разгоняя тьму искушений же и бед от вопиющих верно: спасай нас, яко предстатель наш, великий Николае.