Преподобний Стефан, ігумен Печерський, єпископ Володимиро-Волинський, з молодих років трудився в Києво-Печерській обителі під керівництвом преподобного Феодосія і був його улюбленим учнем.
Преподобний Феодосій іноді доручав йому замість себе навчати братію мудрим словом.
Перед смертю преподобного Феодосія ченці просили його призначити ігуменом святого Стефана, який був тоді головним уставником на криласі.
Преподобний Феодосій вручив управління обителлю преподобному Стефану.
Під час його ігуменства був в основному відновлений великий храм на честь Успіння Пресвятої Богородиці, розпочатий ще преподобним Феодосієм. Братські келії були переведені ближче до нового храму, а на колишньому місці залишилися декілька келій для ченців, яким було доручено поховання померлих і щоденне здійснення Божественної літургії з поминанням покійних.
У 1078 році преподобний Стефан змушений був залишити монастир. На іншій горі, недалеко від рідної обителі, він заснував новий монастир у честь Пресвятої Богородиці, який був названий Кловським.
Монастир був заснований у подяку за благодіяння Матері Божої до Печерської обителі. Преподобний Стефан бачив, як прийшли з Греції майстри-муляри з іконою Матері Божої і розповіли видіння Цариці Небесної у Влахерні. Саме тому святий Стефан і створив на Клові церкву на честь Влахернської ікони Божої Матері.
У 1091 році святий Стефан був поставлений єпископом Володимира-Волинського і брав участь у перенесенні мощей преподобного Феодосія з печери в монастир.
Він багато потрудився з навернення в християнство мешканців Волині.
Помер святитель Стефан 27 квітня 1094 року в шосту годину ночі.
Тропар
Православия наставниче, благочестия учителю и чистоты, Волынския паствы светильниче, архиереев Богодухновенное удобрение, Стефане премудре, ученьми своими вся просветил еси, цевнице духовная, моли Христа Бога спастися душам нашим.