Мученик Кодрат Никомидійський жив в ІІІ столітті і постраждав за віру при імператорі Декії.
Кодрат походив зі знатної родини і, володіючи значним багатством, не шкодував коштів на допомогу братам-християнам, ув'язненим за віру.
Коли в Нікомідію прибув посланник Декія проконсул Переній, святий Кодрат добровільно постав перед ним, щоб своєю самовідданою рішучістю зміцнити мужність ув'язнених побратимів.
Спочатку Переній намагався відвернути Кодрата від Христа, обіцяючи йому нагороди і почесті. Потім, побачивши марність своїх спроб, кинув святого в темницю і повелів покласти його спиною на дрібні цвяхи та придавити великим каменем.
Зазнаючи страших мук, святий був твердий духом і своїм подвигом зміцнював інших мучеників.
Переній піддавав мученика все більш жорстоким і витонченим тортурам, але не міг зламати його дух. Святий втрачав сили і ледве міг поворухнутися. В останній раз проконсул запропонував мученику зректися Христа. Зібравшись із силами, святий твердо відповів: "Я з дитинства визнаю одного лише Бога - Христа і іншого не знаю".
У безсилій люті проконсул звелів обезголовити святого Кодрата.
Тропар
Мученик Твой, Господи, Кодрате, во страдании своем венец прият нетленный от Тебе, Бога нашего, имеяй бо крепость Твою, мучителей низложи, сокруши и демонов немощныя дерзости. Того молитвами спаси души наша.