Священномученик Федот був єпископом міста Киринії на Кіпрі.
Під час гоніння на християн імператора Лікінія святий Федот відкрито проповідував Христа, закликаючи язичників звернутися до Істинного Бога.
Намісник Кіпру на ім’я Савін наказав розшукати і привести єпископа Феодота на суд.
Святий, дізнавшись про цей наказ, не чекаючи відправлених воїнів, негайно з'явився до намісника зі словами: "Я той, кого ти шукаєш, з'явився, щоб проповідувати Христа Бога мого". Намісник наказав бити святого без пощади, повісити на дереві й стругати гострими знаряддями, а потім відвести у в'язницю.
Через п'ять днів святий Федот був знову приведений до намісника, який вважав, що після тортур єпископ вважатиме за краще відмовитися від Христа, ніж переносити нові муки.
Але святий Федот не припиняв проповідувати про Христа.
Святого спочатку поклали на залізні решітки, під якими розвели багаття, а потім вбили в ноги цвяхи і змусили йти. Багато свідків страждань мученика, уражені терпінням святого і його промовами, увірували в Христа.
У той час святий Костянтин Великий дарував свободу віросповідання всім християнам і в числі багатьох страдників звільнив і святого Феодота.
Святитель повернувся в Киринію і після двох років єпископського служіння мирно відійшов до Господа близько 326 року.
Тропар
И нравом причастник, и престолом наместник апостолом быв, деяние обрел еси, Богодухновенне, в видения восход, сего ради слово истины исправляя, и веры ради пострадал еси даже до крове, священномучениче Феодоте, моли Христа Бога спастися душам нашим.