Преподобний Маруф був єпископом заснованого ним міста Мартірополь - на кордоні Візантійської імперії та Персії.
Маруф прославився своєю вченістю і благочестям. У 381 році він став учасником Другого Вселенського Собору. Двічі був посланцем миру від імені імператора Феодосія Молодшого при дворі перського шаха Іздегерда. А з 414-го року преподобний Маруф був послом при дворі шаха.
Викликавши в Іздегерда добрі почуття до християн, Маруф сприяв свободі сповідання Христа в Персії. Під час свого перебування при дворі єпископ відновив багато храмів, зруйнованих у роки гонінь шаха Сапора. А також відкрив мощі святих мучеників.
Помер преподобний Маруф близько 422 року.