Святий благовірний князь Всеволод народився в 1092 році в Новгороді Великому в сім'ї благовірного князя Мстислава.
У 1117 році, коли великий князь Володимир Мономах дав на спадок Мстиславу Білгород Київський, фактично зробивши його своїм співправителем, молодий Всеволод лишився намісником батька на Новгородському князюванні.
Князь Всеволод любив будувати храми Божі, любив церковний і чернечий чин, давав щедру милостиню і шанував їх, як братію Божу.
Коли в 1127 році в Новгороді почався сильний голод, князь ділив з народом своє майно і втішав стражденних.
У 1132 році, після смерті святого великого князя Мстислава, Київський князь Ярополк Володимирович, дядько Всеволода, слідуючи заповіту брата, перевів Всеволода в Переяслав Південний, який вважався старшим після Києва містом. Але Юрій Долгорукий та Андрій Добрий, побоюючись, що Ярополк зробить Всеволода своїм спадкоємцем, виступили проти племінника. Святий князь повернувся до Новгорода, але його взяли з незадоволенням. Новгородці вважали, що князь був "вигодуваний" ними і не повинен був іти від них.
Князь в 1133 році здійснив переможний похід на чудь і приєднав до новгородських володінь Юр'єв.
Ярополк дав Всеволоду в управління Вишгород, але блаженний князь пробув там недовго. Псковичи надіслали виборних у Вишгород з ревним проханням, щоб він пішов до них княжити: у той час у Пскові не було князя. Святий Всеволод погодився і пішов княжити в Псков.
Святий князь Всеволод княжив у Пскові близько одиного ріку. Потім він тяжко захворів і помер 11 лютого 1138 року, у четвер Сирного тижня, у віці 46 років. Тіло блаженного князя Всеволода поклали в церкві святого великомученика Димитрія Солунського. Меч і щит князя поставлені були на його гробі, у похвалу і на твердження міста Пскова, де знаходяться і донині в Троїцькому соборі.
27 листопада 1192 року були знайдені мощі святого князя Всеволода і перенесені в Троїцький собор, в якому був освячений у честь його алтар. З тих пір при його гробниці почалися зцілення.
Свято йому встановлено на соборі в 1549 році.
22 квітня 1834 року, у перший день Пасхи, святі мощі були урочисто перенесені в головний храм собору.
Тропар
Из млада явился еси, Богомудре княже Гаврииле, Божественный сосуд, избран Богови, благочестием воспитан, веру непорочну соблюд и многи святыя церкви устроив, изгнание претерпел еси от своих, якоже и целомудрии прародители твои от брата убиение. С нимиже предстоя Святей Троице, молися, стране нашей сохраненной быти и всем нам спастися.