Преподобний Максим, був греком за походженням, але здобув освіту в Італії, де знайшли притулок багато біженців після падіння Константинополя. Тут він зміг познайомитися з багатьма діячами Відродження, був знайомий зі знаменитим проповідником Єронімом Савонаролою. Після повернення в 1507 році він приймає чернецтво у Ватопедському монастирі на святій горі Афон.
У 1515 році він був посланий на Русь, на прохання великого князя Василя III, для перекладу книг. Вивчивши російську мову, він зайнявся перекладом псалтирі. Опинившись втягнутим у суперечку з питання монастирського землеволодіння, Максим прийняв сторону некористолюбців. Преподобний також виступив з критикою недосконалості російського релігійного життя.
Все це викликало до нього ненависть із боку вищого суспільства, у 1525 році його звинуватили в єресі й заслали в Йосифо-Волоцький монастир. Через шість років йому було пред'явлено звинувачення в «псуванні» книг і віддали під нагляд єпископа Тверського Акакія.
Неодноразові клопотання за нього з боку східних патріархів полегшили його долю, і він був переведений до Троїцько-Сергієвого монастиря, де він і помер у 1556 році.
Тропар
Зарею Духа облистаем, витийствующих богомудренно сподобился еси разумения, неведением омраченная сердца человеков светом благочестия просвещая, пресветел явился еси Православия светильник, Максиме преподобне, отонудуже ревности ради Всевидящаго отечества чужд и странен, Российския страны был еси пресельник, страдания темниц и заточения от самодержавнаго претерпев, десницею Вышняго венчаешися и чудодействуеши преславная. И о нас ходатай буди непреложен, чтущих любовию святую памятъ твою.