Преподобний Єлеазар Анзерський народився в місті Козельську в родині купців Севрюкіних.
З благословення батьків, він пішов у Соловецький монастир, де прийняв постриг від ігумена преподобного Іринарха. У монастирі відкрився його дивовижний художній хист: він навчився різьбі по дереву і брав участь в оздобленні Преображенського собору.
Незабаром він пішов на Анзерський острів, де став відлюдником і постійно перебував у молитві і роздумах про Божественне. Щоб добути собі прожиток на пустельному острові, преподобний Єлеазар вирізав дерев'яні чашки, які залишав на пристані. Ті, хто пропливали повз острова забирали чашки, а натомість залишали припаси.
У 1616 році преподобний Єлеазар був пострижений у схиму. Ченці, які зібралися навколо преподобного, утворили скит із суворим статутом чернечого житія за стародавнім зразком.
Чернечі келії були побудовані далеко одна від іншої. Відлюдники збиралися разом лише для суботніх і недільних богослужінь. Келійна молитва поєднувалася з тяжким тілесним трудом.
Преподобний Єлеазар займався книгописанням. Йому належить також тлумачення на чин келійного чернечого правила.
Преподобний Єлеазар помер у глибокій старості.
Тропар
Отверг плоти тленная, нетленных потщался еси достигнути, и, мира удалився, вселился еси в морский остров, и на нем усердно многа лета Господеви поработал еси, сего ради и дары прозрения и чудес обогатился еси, отче преподобне Елеазаре. Христа Бога моли даровати нам мир и велию милость.