Праведний Філарет Милостивий жив у восьмому столітті в одному з міст Малої Азії. Він був вихований батьками в благочесті і страсі Божому.
Дружина його, яку звали Феозва, була з багатої і знатної сім'ї. У пари було троє дітей.
Філарет був багатим і знатним вельможею, але водночас він був одним з тих людей, які не шкодують своїх коштів заради жебраків, а з любов'ю і радістю роздають всім нужденним.
Одного разу араби напали на місто і розграбували майно Філарета. У нього залишилося два воли, корова, кілька вуликів і будинок. Але і це, останнє, він поступово роздав бідним. Покірно переносив він докори дружини і глузування дітей.
Коли був відданий останній запас пшениці, його старий друг прислав йому в сорок разів більше, а після того, як Філарет віддав жебракові теплий одяг, до нього повернулося багатство.
У той час візантійська імператриця Ірина шукала наречену для сина - майбутнього співправителя Костянтина Багрянородного і для цього по всій імперії розіслала послів.
Посли приїхали в будинок також і до Філарета. Він дуже зрадів, а його дружина Феозва засмутилася, бо в хаті не було взагалі ніякої їжі. Філарет наказав дружині гарненько прибрати в будинку.
Коли сусіди дізналися, що очікуються царські посли, вони принесли в достатку все необхідне для багатого бенкету.
Посли відібрали для царських оглядин, разом з десятьма красивими дівчатами, онучку Філарета, Марію. Марія перевершила своїх суперниць добротою і скромністю і стала царицею, а Костянтин Багрянородний щедро обдарував Філарета. Так повернулися до Філарета слава і багатство. Але, як і раніше, святий щедро роздавав милостиню і влаштовував обіди для жебраків і сам служив їм під час цих трапез.
Коли блаженний старець досяг 90 років, він, передбачаючи швидку смерть, відправився в Константинопольський монастир Родольфію, де роздав усе, що мав при собі. Він покликав рідних, наставляв їх у любові до жебраків і мирно преставився до Бога.
Помер він в 792 році і похований в обителі Суда Родольфія в Константинополі.
Коли тіло святого несли до місця поховання, один чоловік, якого мучив диявол, схопився за труну і слідував з похоронною процесією. Коли вони прийшли на кладовище, з ним сталося зцілення.
Після смерті праведного Філарета його дружина Феозва працювала, відновлюючи в Пафлагонії монастирі і храми, які були зруйновані під час ворожих нападів.
Тропар
В терпении твоем стяжал еси мзду твою, отче преподобне, в молитвах непрестанно терпевый, нищия возлюбивый и сия удовливый, но молися Христу Богу, Филарете милостиве блаженне, спастися душам нашим.