Преподобний Лазар Галісійський народився в Лідії, у місті Магнезії. Освічений юнак став ченцем в обителі святого Сави, заснованої великим подвижником благочестя в Палестині. Десять років провів преподобний у стінах і заробив любов і благоговіння братії перед висотою його чернечого подвигу.
Висвячений Єрусалимським патріархом у сан священика, преподобний Лазар повернувся на батьківщину і оселився недалеко від Ефесу на пустельній Галисійскій горі. Тут він був удостоєний дивовижного видіння: вогнянний стовп, оточений ангелами, який був до самого неба.
На місці, де святому було явлено це диво, він побудував храм в ім'я Воскресіння Христового і прийняв на себе подвиг стовпничества. Незабаром до великого подвижника стали приходити ченці, які потребували мудрої духовної підтримки словом і особистим прикладом святого. Так виник монастир.
Отримавши одкровення про свою швидку смерть, преподобний сповістив про це братію, але за слізної молитви всіх Господь продовжив земне життя святого Лазаря ще на п'ятнадцять років.
Преподобний Лазар помер у віці сімдесяти двох років, у 1053 році. Братія поховала тіло святого в стовпі, на якому він жив.
Преподобний прославлений багатьма посмертними чудесами.
Тропар
Бденными молитвами, теченьми слезными столп омочил еси, и из глубины воздыханьми во сто трудов уплодоносил еси, и был еси пастырь, всем подая прощение, преподобне отче наш Лазаре: молися Христу Богу спастися душам нашим.