Преподобномученик Лукіан, священик з Антіохії, народився в сирійському місті Самосаті.
У дванадцятирічному віці він залишився сиротою. Лукіан роздав майно бідним, а сам пішов у місто Едессу до сповідника Макарія, під керівництвом якого старанно читав Святе Письмо і вчився подвижницькому життю.
За благочестя і ревне поширення християнства серед іудеїв і язичників Лукіан був поставлений пресвітером. В Антіохії святий Лукіан відкрив школу, де зібрав безліч учнів і наставляв їхньої книжкової премудрості. Святий Лукіан займався вченими працями, виправляв текст Священного Писання, зіпсований переписувачами і єретиками.
У гоніння Діоклетіана святий Лукіан був схоплений за доносом єретиків і відправлений до в'язниці, де протягом 9 років зміцнював християн, які були з ним, у сповідництві, переконуючи їх не боятися мук і смерті.
Від багатьох страшних тортур і голоду святий Лукіан помер у в'язниці. Перед смертю, бажаючи причаститися Христових Таїн на свято Богоявлення, прикутий ланцюгами до ліжка мученик звершив Безкровну Жертву на грудях, і всі християни, які перебували у в'язниці, причастилися.
Тіло святого мученика було кинуто в море, але через 30 днів дельфіни винесли його на берег. Віруючі з честю поховали багатостраждальне тіло святого Лукіана.
Тропар
Воздержанием постничества и мучения кровию ты, стяжав венец неувядаемый, священномучениче Лукиане, Антиохийская похвало, о нас моли Христа Бога, творящих святую память твою.