Пелагія Тарсийська - християнська мучениця, яка жила в Тарсі в часи правління імператора Діоклетіана.
Пелагія народилася в третьому столітті в Тарсі, у Малій Азії, у родині знатних язичників. Дівчина відрізнялася надзвичайною красою, отримала гарну освіту і імператор Діоклетіан вирішив зробити її дружиною свого всиновленого спадкоємця.
Пелагія, чула про християн, їхню віру і мучеництво, і вирішила прийняти хрещення від єпископа Клінона, який перебував тоді в Тарсі. Разом з нею хрестилася і частина її слуг. Після цього вона відмовилася вступати в шлюб з прийомним сином Діоклетіана і була приведена матір'ю до імператора, який, побачив її красу і захотів зробити Пелагію своєю дружиною.
Вона відмовила Діоклетіану, визнала себе християнкою і була спалена в розпеченому мідному волі.
Кістки святої були зібрані місцевими християнами і поховані на одному з пагорбів в околицях міста.
Імператор Костянтин I Великий побудував над мощами святої церкву.
Тропар
Агница Твоя, Иисусе, Пелагие зовет велиим гласом: Тебе, Женише мой, люблю, и Тебе ищущи страдальчествую и сраспинаюся и спогребаюся крещению Твоему, и стражду Тебе ради, яко да царствую в Тебе и умираю за Тя, да и живу с Тобою; но яко жертву непорочную приими мя, с любовию пожершуюся Тебе. Тоя молитвами, яко Милостив, спаси души наша.