Священномученик Григорій, просвітитель Великої Вірменії, народився у 257 році. Він походив з царського роду. Його батько домагався вірменського престолу і тому вбив свого родича, царя Курсара, за що весь рід піддався знищенню. Григорій був врятований чарівним чином: немовля вивезли з Вірменії в Кесарію Каппадокійську і виховали в християнській вірі.
Змужнівши, Григорій одружився, мав двох синів, але незабаром овдовів. Синів Григорій виховав у благочесті. Один із них згодом став священиком, а другий - прийняв чернецтво і пішов у пустелю.
Щоб спокутувати гріх свого батька, Григорій вступив у свиту до царевича і був йому вірним слугою. Царевич по імені Тірідат любив Григорія, як друга, але не терпів його християнського віросповідання.
Після сходження на вірменський престол він почав примушувати святого Григорія до зречення від Христа. Непохитність святого розлютила Тірідата, і він наказав мучити свого вірного служителя: його підвісили вниз головою з каменем на шиї, кілька днів обкурювали димом, били, знущалися, примушували ходити в залізних чоботях з цвяхами. Під час цих страждань святий Григорій співав псалми.
У в'язниці він був зцілений від ран. Вдруге його облили гарячим оловом і кинули в рів, наповнений отруйними зміями. Господь же зберігав святого: отруйні тварини не пошкодили йому.
Так він прожив 14 років, протягом яких ангел підбадьорював його дух, а жінка таємно приносила святому хліб.
В цей самий час цар Тірідат замучив святу діву Рипсимію, старицю ігуменю Гайанію і з ними ще 35 дів одного з малоазійських дівочих монастирів.
Свята Рипсимія разом зі своєю ігуменею і сестрами бігла у Вірменію, не бажаючи вступати в шлюб з імператором Діоклетіаном, який був полонений її красою.
Імператор повідомив про це вірменського царя Тірідата і запропонував йому або повернути Рипсимію, або ж самому взяти її в дружини.
Слуги царя розшукали їх і стали умовляти Рипсимію скоритися волі царя. Свята відповідала, що вона, як і всі сестри обителі, вступати в шлюб не може. Тоді з неба пролунав голос: "Дерзайте і не бійтеся, бо Я з вами". Посланці в страсі пішли.
Тірідат віддав дівчину на тортури, під час яких її позбавили язика, розсікли їй тіло, осліпили і вбили, порубавши святу на частини. Ігуменя Гайанія разом з двома черницями була віддана на такі самі муки, після чого вони були обезголовлені.
Інших тридцяти трьох сестер зарубали мечами і кинули їі тіло на поживу тваринам.
Гнів Божий уразив царя і тих воїнів, які брали участь у тортурах, безумством. Вони бігали по лісу, розривали на собі одяг і гризли власне тіло.
Після деякого часу сестрі царя було сказано уві сні, що її брат зцілиться, якщо на волю випустять Григорія.
Святий наказав зібрати останки закатованих дівчат і їх з честю поховали. На місці поховання побудували церкву. В цю церкву святий Григорій привів царя і велів йому молитися святим мученицам.
Тірідат зцілився, розкаявся у своїх злочинах проти Бога, і прийняв з усім своїм домом святе хрещення. Хрестився і весь вірменський народ.
Турботами святого Григорія в 301 році був побудований Ечміадзінський собор на честь Зішестя Святого Духа.
У 305 році святитель Григорій попрямував в Кесарію Каппадокійську і там був висвячений в єпископа Вірменії.
Влаштувавши Вірменську Церкву, святитель Григорій поставив у єпископа свого сина, а сам пішов у пустелю.
В пустелі він помер в 335 році. Частина його святих мощей знаходиться в скарбниці Ечміадзинського кафедрального собору у Вірменії.