Святий мученик Мамант народився в Пафлагонії. Батьки його були благочестивими і знатними людьми, яких звали Феодотом і Руфіною. За відкрите сповідання віри їх схопили язичники і посадили в темницю. За гратами Руфіна передчасно народила сина. Через деякий час, батьки були страчені, а немовлятко виховала одна благочестива вдова.
Ще в юні роки Мамант навернув до Христа багатьох своїх однолітків, за що і був підданий жорстоким мукам. Його засудили до втоплення в морі. Але ангел Господній чудесним чином звільнив його і привів на гору біля міста Кесарії. Тут він влаштував собі келію, в якій проводив молитовне життя серед диких звірів, які не чіпали святого. Розмови про нього росли, і його знову заарештували.
У темниці, куди святий Мамант був посаджений, вмирали від голоду сорок в'язнів. По молитві святого у вікно влетів голуб і приніс усім їжу, а вночі двері темниці самі відчинилися - і в'язні вийшли на волю. Сам же святий Мамант бажав віддати життя за Христа і продовжував смиренно чекати своєї долі. Його вивели на арену цирку і випустили диких звірів, але вони не тільки не чіпали святого, а навіть стали лащитися до нього. Тоді один з язичницьких жерців вразив святого мученика тризубом.
У давнину наші предки називали святого Маманта Мамонтієм-вівчарем і вважали його покровителем овець і кіз. Думка про це заступництво святого Маманта вийшла з оповіді про його життя. У житії помічається, що, коли святий Мамант жив у пустелі, то йому особливу послугу надавали дикі кози. Вони самі приходили до нього, і він доїв їх і готував сири, якими не тільки сам харчувався, але і торгував ними, роздаючи виручені гроші бідним і стражденнми.
Тропар
Мученик Твой Господи, Мамант, во страдании своем венец прият нетленный, от Тебе, Бога нашего: имели бо крепость Твою, мучителей низложи, сокруши и демонов немощныя дерзости, того молитвами спаси душы наша.