6 вересня Православна Церква вшановує пам'ять ікони Божої Матері Петровської. Ікона має таку назву тому, що її написав святитель Петро, митрополит Московський, коли ще був ігуменом Ратського монастиря на Волині. Цей образ святий Петро подарував святителю Максиму, митрополиту Київському і всієї Русі, під час відвідин ним Ратської обителі.
Митрополит переніс цю ікону до володимира на Клязьмі, де тоді перебувала його кафедра. По смерті святителя Максима ігумен Геронтій, який вирішив захопити митрополичий престол, ходив з цією іконою до Константинопольського Патріарха Афанасія (1303-1311). Але пресвята Богородиця не дала здійснитися неправедній справі - під час плавання ігумена Геронтія піднялася страшна буря, а вночі йому з'явилася Пресвята Владичиця Богородиця і сказала, що сан святителя буде дано не йому, а тому, хто написав цю ікону.
Коли Геронтій дістався до Константинополя, святитель Петро вже був у Константинополі. Патріарх Кирил передав ікону і святительське благословення святителю Петру. За своє повернення святий переніс ікону до Володимира, а у 1325 році, при перенесенні митрополичої кафедри до Москви, ікону, як велику святиню помістили в Московському Успенському соборі.
Тропар
К Богородице прилежно ныне притецем, грешнии и смиреннии, и припадем, в покаянии зовуще из глубины души: Владычице, помози, на ны милосердовавши, потщися, погибaем от множества прегрешений, не отврати Твоя рабы тщи, Тя бо и едину надежду имамы.