Велика рівноапостольна свята мироносиця Марія Магдалина, прославилася в Церкві своею полум'яною і самовідданною любов'ю до Господа Ісуса Христа, була родом з багатого на той час міста Магдали, який знаходився в Галілейській області Палестини.
Євангеліє оповідає, що Марія Магдалина йшла за Господом, коли Він з апостолами проходив містами та селами Юдеї та Галілеї з проповіддю Божого Царства. Марія Магдалина знаходилася і на Голгофі в момент розп'яття Господа. Коли всі учні Спасителя розбіглися, вона безстрашно залишалася разом з Богородицею і апостолом Іоаном.
Після страждань Христа, в перший же день тижня після суботи, Марія Магдалина прийшла до гробу дуже рано, коли було ще темно, щоб віддати останні почесті тілу Спасителя, умастити його, за звичаєм, ароматами, і побачила, що камінь відвалений від печери. Марія Магдалина, змучена незнанням і сумом, стояла біля труни і плакала. Плачучи, вона нахилилася, заглянула в гробницю і бачить: на тому місці, де лежало тіло Ісуса, сидять два ангели в білому одязі. Вони сказали їй, що Ісус воскрес. Також їй з'явився сам Ісус Христос. Сяючи щастям, відроджена до нового життя, Марія Магдалина побігла до учнів. «Я бачила Господа! Він говорив зі мною!»
«Христос Воскрес! Він воістину Син Божий! Я бачила Господа» - це була перша блага новина, яку принесла Марія Магдалина апостолам, перша в світі проповідь про Воскресіння. Апостоли повинні були благовістити світу, а вона благовістила самим апостолам.
Передання говорить, що в Італії Марія Магдалина прийшла до імператора Тиверія і розповіла йому про життя, чудеса і вчення Христа, про Його неправедне засудження іудеями, про малодушність Пілата. Імператор засумнівався в чуді Воскресіння і попросив доказів. Тоді вона взяла яйце, і, подаючи його імператору, сказала: «Христос Воскрес». При цих словах біле яйце в руках імператора стало яскраво-червоним.
Завдяки Марії Магдалині звичай дарувати один одному великодні яйця в день світлого Христового Воскресіння поширився між християнами всього світу. Марія Магдалина служила Церкві, розділяючи з апостолами проповідництво.
З Риму свята, вже в похилому віці, переселилася в Ефес (Мала Азія), де проповідувала і допомагала апостолу Івану Богослову в написанні Євангелія. Саме тут вона, за переказами Церкви, вмерла і була похована. В XI столітті при імператорі Льві Філософі (886 - 912) нетлінні мощі святої Марії Магдалини були перенесені з Ефеса до Константинополя.
Тропар
Христу, нас ради от Девы рождшемуся, честная Магдалино Марие, последовала еси, Того оправдания и законы хранящи: темже днесь всесвятую твою память празднующе, грехов разрешение молитвами твоими приемлем.