У кінці III століття населення міста Кизика було переважно язичницьким і в нього з різних міст прийшли дев'ять християн Феогнід, Руф, Антипатр, Феостіх, Артем, Магн, Федот, Фавмасій і Филимон, які почали в ньому свою проповідь.
Вони були заарештовані, приведені на суд і піддані різним тортурам з метою отримати від них відмову від Христа і умовити принести жертви язичницьким богам. Бачачи стійкість мучеників, їх обезголовили, а тіла поховали за містом.
У правління імператора Костянтина Великого мощі святих були покладені в храмі, побудованому на їхню честь і стали шануватися чудотворними.
За народним повір'ями Кизицькі мученики надають допомогу при тілесних хворобах та під час епідемій.
Тропар
Святии девяточисленнии мученицы, от различных градов во един лик совокупившеся манием Божественным, мужественно за Христа пострадасте, невидимаго врага победисте, зловерныя князи и мучители посрамисте вашим терпением, огнем же любве Божия разжизаеми, вещественно вас огнь мучащий в хлад преложисте, темже дадеся вам от Христа Бога благодать трясавичную исцеляти болезнь, от неяже и многовидных страстей милостивно спасайте и нас предстательством вашим, молимся.
"УНІАН-Релігії"
Проект "Православні свята" реалізується за сприяння Київської Духовної Академії і Семінарії. При використанні матеріалу посилання на джерело обов'язкове.