Преподобний Геронтій прийняв чернечий постриг у підлітковому віці і був канонархом Успенського собору монастиря в XIV столітті.
Святий помер приблизно в 11-12 років.
Мощі преподобного Геронтія знаходяться в Дальніх печерах Києво-Печерської лаври в одній раці з мощами Леонтія Канонарха. Павло Алеппський, який відвідав монастир у 1653 році, писав: «Тут є тіла двох отроків: їхні голови жовті і досі виділяють миро».
Шанування Геронтія почалося в кінці XVII століття, коли печерський архімандрит Варлаам (Ясинський), майбутній митрополит Київський, встановив святкування Собору преподобних отців Дальніх печер.
Загальноцерковне шанування почалося після дозволу Святішого Синоду в другій половині XVIII століття включати в загальноцерковні місяцеслови імена київських святих.
На іконі середини XIX століття, яка знаходиться над ракою святого, Геронтій зображений у стихарі, у руках розкрита богослужбова книга.
Тропар
Всечестный канонарше Геронтие, правилоначальный бывый в церкви и в правиле иночестем возсиявший светло, моли Христа Бога, да прегрешений оставление подаст душам нашим.
"УНІАН-Релігії"
Проект "Православні свята" реалізується за сприяння Київської Духовної Академії і Семінарії. При використанні матеріалу посилання на джерело обов'язкове.