У четвер після Таємної вечері і Прощальної бесіди Спаситель з учнями вирушили в Гефсиманію, сад біля підніжжя Оливної гори. Там вони провели частину ночі: учні в дрімоті, а Христос - у молитовному подвизі до прихода Іуди Іскаріота з озброєним натовпом від первосвящеників і старійшин ізраїлевих.
Ісус був заарештований, а його учні розбіглися. Христос був відведений до первосвященика Анни, а потім до світанку постав перед Первосвящеником і судом Синедріону вранці, який засудив Його на смерть. У цей час апостол Петро, який прямував за Вчителем і очікував на результат справи у дворі, тричі відрікся від Нього.
Після винесення вироку Христа доставили до римського прокуратора Понтія Пілата, який був повноважним представником римської влади і крім іншого відав проголошенням смертних вироків. Останній відіслав Його до тетрарха Ірода Антипи, який правив у Галілеї, так як Ісус був із Галілеї; тим самим Понтій Пилат хотів перекласти на Ірода відповідальність за смерть Христа.
Після допиту, наруги й осміяння у Ірода Ісус знову був приведений до Пілата. Незважаючи на своє бажання відпустити Христа і після кількох невдалих спроб зробити це, Понтій Пілат під тиском юдейських первосвящеників і юрби віддав Його на Розп'яття.
Дізнавшись про вирок, Юда, який розкаявся у зраді, наклав на себе руки. Після бичування і наруги в преторії Ісус Христос був виведений за межі Єрусалиму і розп'ятий римськими солдатами, які розділили між собою Його ризи, на Голгофі, тобто Лобному місці, де за переказами, було поховано череп Адама.
Зазнавши декілька годин хресних страждань, свідками яких було багато народу, Ісус Христос помер на Хресті, «і ось завіса у храмі роздерлась надвоє від верху аж додолу, і земля потряслася, і зачали розпадатися скелі, і повідкривались гроби, і повставало багато тіл спочилих святих» (Мт 27. 51-52).
Двоє з Його таємних учнів Йосиф Ариматейський і Никодим зняли Тіло Ісуса з Хреста, обгорнули його плащаницею і поховали «у гробі» - невеликій печері неподалік від Голгофи, закривши його великим каменем.
При похованні були присутні жінки-послідовниці Христа - мироносиці. На інший день за проханням ізраїльських старійшин, які боялися, що учні Ісуса вкрадуть Його Тіло і оголосять про воскресіння, Понтій Пілат наказав римським солдатам, запечатавши печеру, охороняти її.
Богослужіння Великої П'ятниці повністю присвячене спогадам подій від закінчення Таємної вечері і до поховання Пречистого тіла Господа Ісуса Христа.
Тропар
Искупил ны еси от клятвы законныя Честною Твоею Кровию, на кресте пригвоздився, и копием прободся, безсмертие источил еси человеком, Спасе наш, слава Тебе.
"УНІАН-Релігії"
Проект "Православні свята" реалізується за сприяння Київської Духовної Академії і Семінарії. При використанні матеріалу посилання на джерело обов'язкове.