Святий Іриней був пресвітером і разом з дружиною виховував дітей у християнському благочесті, а також користувався великою повагою за свою освіченість і суворе життя.
Пізніше він був поставлений єпископом у місто Сирмій у Паннонії, сучасна Угорщина.
За гарячу проповідь Христової віри його схопили і привели на суд до правителя.
За відмову відректися від Христа і принести жертву язичницьким богам святого почали жорстоко бити і катувати. Очевидцями мук були батьки, родичі та друзі святителя, які намагалися вмовити його скоритися, але мученик залишався непохитним.
Після жорстоких мук святий сповідник довго перебував у в'язниці. Правитель намагався зламати волю мученика, умовляючи його помилувати своє життя заради синів.
Правитель наказав кинути в річку святого. Мученика привели на міст через річку Саву, де він, ставши на коліна, в останній раз звернувся з молитвою до Господа про паству Сирмійської Церкви.
Після молитви священномученика Іринея обезголовили, а тіло кинули в річку.
Священномученик Іриней постраждав під час гоніння на християн при римських імператорах Діоклетіані і Максиміані в кінці третього століття.
Тропарь
Жизнь твою целомудренно совершил еси, ничтоже на земли паче Христа предпочет, радуяся, вшел еси на мученическое благославие, противяся мучителя повелению, явился еси венценосец священный, ибо Христос возмездие тебе дарова и всели тя в Царство Небесное.
"УНІАН-Релігії"
Проект "Православні свята" реалізується за сприяння Київської Духовної Академії і Семінарії. При використанні матеріалу посилання на джерело обов'язкове.