Торжество Православ'я звершується в першу неділю Великого посту.
Воно було встановлене в Греції в дев'ятому столітті, в пам'ять остаточної перемоги над іконоборцями.
Вчення про шанування ікон, засноване на святому письмі і затверджене звичаєм перших християн, до восьмого століття залишалося недоторканним. Але іконоборча єресь, яка з'явилася в самій Греції, поширилася в багатьох країнах.
Церква Божа зазнала гоніння, більшого, ніж від язичників. Більше 100 років лилися сльози і безневинна кров істинно православних, які боролися за право зображати на іконах Господа Нашого Ісуса Христа, Божу Матір і святих, а також молитися їм перед іконами. Цих православних саджали у в'язниці, піддавали мукам і стратам. Чесні ікони і мощі святих спалювалися.
Після VII Вселенського Собору 787 року, який закріпив шанування ікон, настало ослаблення гонінь, але тільки в середині дев'ятого століття були звільнені з в'язниць шанувальники ікон і повернуті на колишні посади, а іконоборцям запропоновано було або залишити свою оману, або припинити церковне служіння.
Цариця Феодора оголосила: "Хто не вшановує зображення Господа нашого, Його Пресвятої Матері і всіх святих, нехай буде проклятий!"
Обраний Патріархом Константинопольським Мефодій, встановив тоді ж особливе святкове богослужіння.
Православ'я було урочисто відновлено на службі в Софійському соборі в Константинополі в першу неділю Великого посту, яке пришлося в 843 році на 19 лютого.
Так з'явилося святкування і особливий чин, званий Торжество Православ'я.
"УНІАН-Релігії"
Проект "Православні свята" реалізується за сприяння Київської Духовної Академії і Семінарії. При використанні матеріалу посилання на джерело обов'язкове.