Святитель Олексій, в миру Єлевферій, майбутній митрополит Московський, народився в 1292 році в Москві в сім'ї боярина Феодора Бяконта. За переказами, на дванадцятому році життя, він заснув під час лову птахів і почув слова: «Що марно трудишся? Ти будеш ловити людей». З цього дня хлопчик став прагнути до самоти і в п'ятнадцять років зважився стати ченцем.
У 1320 році він вступив у Московський Богоявленський монастир, де провів більше двадцяти років. Серед відомих подвижників цієї обителі були старець Геронтій і Стефан, брат святого Сергія Радонезького.
Митрополит Феогност запропонував майбутньому святителю залишити монастир і завідувати судовими справами Церкви. Цю посаду святий виконував впродовж 12 років зі званням митрополичого намісника. У кінці 1350 року владика висвятив Олексія в єпископа Володимирського, а після смерті митрополита чотири роки потому, він зайняв Московський престол.
У 1356 році, під час поїздки до Константинополя його митрополія була підтверджена офіційно патріархом Калістом.
У 1357 році він, за переказами, зробив поїздку до ординського хана і зцілив його дружину Тайдулу. Після смерті великого князя Івана, святитель був регентом біля малолітнього Димитрія Донського і приділяв велику увагу зміцненню Руської Церкви.
Святитель Олексій прожив 78 років, пробувши на митрополичій кафедрі 24 роки.
Він помер у лютому 1378 року.
Приблизно через 50 років святитель був прославлений серед святих.
Тропар
Яко апостолом сопрестольна, и врача предобра, и служителя благоприятна, к раце твоей честней притекающе, святителю Алексие, богомудре чудотворче, сошедшеся, любовию в память твою светло празднуем, в песнех и пениих радующеся и Христа славяще, таковую благодать тебе даровавшаго исцелений и граду твоему великое утверждение.
"УНІАН-Релігії"
Проект "Православні свята" реалізується за сприяння Київської Духовної Академії і Семінарії. При використанні матеріалу посилання на джерело обов'язкове.