Феодор народився в місті Євхаїт, у Малій Азії, і служив в імператорській армії. Слава про його військової доблесті поширилася після того, як він убив змія, що жив недалеко від Евхаїта. За переказами, цей змій жив у провалі на пустельному полі, яке знаходилося на північ від міста. Раз на день він вибирався звідти і в цей момент його жертвою міг стати будь-який звір чи людина. Наситившись, він повертався у своє лігво.
Феодор нікому не повідомив про свої наміри і вирішив позбавити місто від цього чудовиська. Юнак виступив проти нього зі своїм звичайним озброєнням. Прийшовши на поле, йому захотілося відпочити в траві, але його розбудила стара християнка Євсевія. Євсевія, у будинку якої були покладені мощі Феодора Тирона, застерегла його про небезпеку. Феодор помолився, сів на свого коня, і викликав змія на бій. Після того, як змій виповз із підземного сховища, кінь Феодора скочив на нього копитами і вершник вразив його.
Жителі міста, які бачили зміїне тіло, пов'язували подвиг з вірою Феодора і дивувалися силі християнства.
За відвагу святий Феодор був призначений воєначальником, грецькою «стратилатом», у місті Гераклії, де ніс як би подвійний послух, поєднуючи своє відповідальне військове служіння з апостольською проповіддю Євангелія серед підлеглих йому язичників.
Невдовзі майже вся Гераклея прийняла християнство. У цей час імператор Лікіній почав жорстоке гоніння на християн. Він почав переслідувати освічених поборників християнства, в яких не без підстави бачив основну загрозу для вмираючого язичництва. У їхньому числі опинився і святий Феодор. Святий сам запросив Лікінія в Гераклею, пообіцявши йому принести жертву язичницьким богам.
Для цієї мети в місто прибув імператор з вісьмома тисячами воїнів, було привезено безліч золотих і срібних статуй еллінських богів. Феодор попросив взяти їх на ніч для особистого жертвопринесення, пообіцявши вранці наступного дня поклонитися богам прилюдно. Вночі він розбив статуї богів, а частини роздав убогим. Наступного ранку імператорський сотник Максентій відкрив обман Феодора імператору.
Імператор був шокований, а Феодор Стратилат пояснив свої вчинки вірою в Христа і невірою в язичницьких богів.
Лікіній був ображений і велів стратити непокірного воєначальника. Після цього святого піддали багатоденним тортурам, він був висічений, його палили вогнем і рвали залізними кігтями.
Потім Феодора заточили в темницю і морили голодом протягом п'яти днів, після того осліпили і розіп'яли. Згідно з переказами, вночі до Феодору прийшов ангел і воїн став неушкоджений.
Вранці царські вояки застали святого Феодора живим і неушкодженим.
За наказом царя святий Феодор був усічений мечем.
Святий великомученик Феодор Стратилат постраждав за Христа в Іраклії 8 лютого 319 року.
Тропар
Воинствословием истинным, страстотерпче, Небеснаго Царя воевода предобрый был еси, Феодоре: оружиями бо веры ополчился еси мудренно, и победил еси демонов полки, и победоносный явился еси страдалец. Темже тя верою ублажаем.
"УНІАН-Релігії"
Проект "Православні свята" реалізується за сприяння Київської Духовної Академії і Семінарії. При використанні матеріалу посилання на джерело обов'язкове.