7 лютого - пам'ять святителя Григорія Богослова, архієпископа Константинопольського

Майбутній святитель народився близько 329 року в родині єпископа Назианза Григорія.

Юнак навчався в Кесарії Каппадокійській, відвідав Олександрію, а в 350 році почав навчання в Афінській Академії. Там він подружився з Василем Великим.

Після закінчення навчання Григорій викладає в Афінах риторику, повернувшись додому тільки в 358 році.

Після цього молодий чоловік їде разом з Василем додому, де продовжує вивчення богослов'я разом з аскетичною практикою.

У 361 році він повернувся в Назианз, де був висвячений батьком у пресвітери, хоча скоро знову пошав шукати, так як обтяжувався світським життям.

У кінці 363 року святитель повертається до батька і допомагає йому в управлінні єпархією.

У 372 році, за наполяганням Василя Великого він стає єпископом Сасім, але в містечку він пробув недовго, так як воно уявляло із себе жалюгідне видовище.

Прохання старого батька змусили його знову повернуться в Назианз і допомагати в управлінні громадою до самої його смерті у 374 році.

379 рік приніс святителю звістку про смерть Василя і запрошення від нового імператора Феодосія зайняти кафедру Константинополя.

Архієпископ Григорій брав участь у Другому Вселенському Соборі.

Він помер 25 січня 389 року в Назианзе.

Твори його складаються з 243 листів, 507 віршів і 45 промов.

Тропар

Пастырская свирель Богословия твоего риторов победи трубы, якоже бо глубины духа изыскавшу, и доброты вещания приложишася тебе. Но моли Христа Бога, отче Григорие,  спастися душам нашим.

"УНІАН-Релігії"

Проект "Православні свята" реалізується за сприяння Київської Духовної Академії і Семінарії. При використанні матеріалу посилання на джерело обов'язкове.