Петро народився і виріс в Олександрії, його вихователем був олександрійський єпископ Феона. Отримавши гарну освіту, Петро протягом п'яти років керував Олександрійською богословською школою.
У 300 році після Феони він очолював Олександрійську церкву. У період гонінь імператорів Діоклетіана і Максиміана святитель залишив місто і мандрував імперією.
Після свого повернення в Олександрію, він написав «Слово про покаяння», адресоване християнам, які йшли на різні хитрощі, щоб уникнути мук. Архієпископ Петро був сучасником ересіарха Арія, якого він прокляв і відлучив від церкви.
У 311 році Петро був арештований і посаджений у в'язницю. Арешт Петра і рішення про його страту спровокували народні хвилювання.
Щоб уникнути страждань своїх прихильників, Петро попросив вночі розібрати задню стіну в'язниці і таким чином вивести його на страту. Трибун з воїнами здивувалися мужності святого, який сам ішов на смерть. Вони взяли святителя і привели на те місце, де колись святий апостол Марк прийняв мученицьку смерть. Саме там святитель Петро і був обезголовлений.
Тропар
От вышняго суда Христова предстательствова стаду, на пажитех благожизненных упасл еси всемудрыми твоими догматы, отгнав Ария, яко волка некроткаго, вшедшаго в них безбожными учении. Темже и душу твою положил еси за них, пастырь нареклся еси, яко рече Господь, иерарше Петре блаженне, моли Христа Бога грехов оставление даровати чтущим любовию святую память твою.
Проект "Православні свята" реалізований "УНІАН-Релігії" за сприяння Київської Духовної Академії і Семінарії. При використанні матеріалу посилання на джерело обов'язкове.