Преподобний Іринарх, самітник Ростовський, народився в селянській родині в селі Кондаково Ростовської області.
До тридцяти років молодий чоловік займався торгівлею, а потім прийняв чернечий постриг у Ростовському Борисоглібському монастирі. У ньому він прожив понад тридцять років у затворі, не знімаючи вериг.
Із-за конфлікту з ігуменом, який призначав преподобного на непосильний послух, Іринарх змушений був на один рік виїхати з Борисоглібсьского монастиря і жити в Авраамієвому Богоявленському монастирі, де був призначений келарем. Потім Іринарх повернувся в рідний монастир і продовжив свої аскетичні і духовні подвиги.
За благословенням до Іринарха приїжджали Михайло Скопин-Шуйський і організатори народного ополчення Дмитро Пожарський і Кузьма Мінін.
Ще за життя Іринарх знайшов відданого учня, інока Олександра, який і написав житіє свого вчителя.
Незадовго до смерті преподобний Іринарх скликав своїх учнів, Олександра і Корнилія, і давши їм останні настанови, помер.
Мощі святого Іринарха знаходяться в Ростовському Борисоглібському монастирі
Тропар
Яко мученика добропроизвольна и преподобных удобрение, звезду Ростовскую, в затворе, узах и веригах Господеви благоугодившаго и чудес благодать от Него приемшаго, Иринарха предивнаго песньми хвалебными почтим и, к нему припадающе, умильно глаголем: отче преподобне, моли Христа Бога спастися душам нашим.
"УНІАН-Релігії"
Проект "Православні свята" реалізується за сприяння Київської Духовної Академії і Семінарії. При використанні матеріалу посилання на джерело обов'язкове.