Святий Матфей був апостолом із числа дванадцяти найближчих до Господа учнів. Раніше навернення до Христа, Матфей служив митарем, тобто збирачем податків для Риму. Почувши голос Ісуса Христа: «Іди за Мною» (Мф. 9. 9), він залишив свою посаду і пішов за Спасителем. Сприйнявши благодатні дари Святого Духа, апостол Матфей спочатку проповідував у Палестині.
Перед тим, як вийти на проповідь у далекі країни на прохання юдеїв, які залишалися в Єрусалимі, апостол написав Євангеліє. У ряді книг Нового Завіту Євангеліє від Матфей стоїть першим. Книга написана єврейською мовою.
Слова та справи Спасителя Матфей викладає відповідно трьом сторонам служіння Христа: як Пророка і Законодавця, Царя над світом видимим і невидимим і Первосвященика, Який приносить Жертву за гріхи всіх людей.
Святий апостол Матвій обійшов з благовістям Сирію, Мідію, Персію і Парфію, закінчивши свої проповідницькі труди мученицькою смертю в Ефіопії. Ця країна була населена племенами канібалів з грубими звичаями та віруваннями.
Святий апостол Матфей своєю проповіддю звернув тут кількох ідолопоклонників до віри в Христа, заснував Церкву і побудував храм у місті Мірмени, де поставив єпископом свого супутника на ім'я Платон. Коли апостол ревно молив Бога про звернення ефіопів, під час молитви Сам Господь з'явився йому в образі юнака, дав жезл і наказав посадити його біля дверей храму.
Господь сказав, що з цього жезла виросте дерево і буде приносити плоди, а від кореня його буде текти джерело води. Після того, як ефіопи умиються в цій воді і спробують плоди з цього дерева, вони змінять свій дикий норов, стануть добрими і лагідними. Коли апостол ніс жезл до храму, то зустрів на шляху дружину і сина правителя цієї країни Фулвіана, які були одержимі нечистим духом.
Святий апостол іменем Ісуса Христа зцілив їх. Це диво звернуло до Господа багато язичників. Але государ не хотів, щоб його піддані стали християнами і перестали поклонятися язичницьким богам. Він звинуватив апостола в чаклунстві і наказав стратити його. Святого Матфея поклали обличчям вниз, засипали хмизом і підпалили. Коли багаття розгорілося, то всі побачили, що вогонь ніяк не шкодить святому Матвію.
Тоді Фулвіан наказав додати хмизу в багаття, облив його смолою і поставив навколо дванадцять ідолів. Але полум'я розтопило ідолів і обпекло Фулвіана. Переляканий ефіоп звернувся до святого з благанням про помилування, і по молитві апостола полум'я заспокоїлося. Тіло святого апостола залишилося неушкодженим, і він відійшов до Господа близько 60 року після Різдва Христового.
Правитель Фулвіан розкаявся в тому, що трапилося, але сумнівів не залишив. Він наказав покласти тіло святого Матфея в залізну труну і кинути в море. При цьому Фулвіан сказав, що якщо Бог Матфея збереже тіло апостола у воді, як зберіг його у вогні, то слід поклонятися цьому Єдиному Істинному Богу. У ту саму ніч до єпископа Платона уві сні явився апостол Матфей і сказав йому йти з кліром на берег моря і знайти там його тіло.
Прийшов на берег і Фулвіан зі своєю свитою. Винесену хвилею труну з честю було перенесено в храм, який колись побудував апостол. Тоді Фулвіан попросив у Матфея прохання, після чого єпископ Платон хрестив його з ім'ям Матфей. Фулвіан згодом прийняв єпископство і продовжив справу просвіти свого народу.
Тропар
Усердно от мытницы к звавшему Владыце Христу, явльшуся на земли человеком за благость, Тому последовав, апостол избранный явился еси и благовестник Евангелия вселенней велегласен. Сего ради чтим честную память твою, Матфее богоглаголиве, моли Милостиваго Бога, да грехов оставление подаст душам нашим.
Проект "Православні свята" реалізований "УНІАН-Релігії" за сприяння Київської Духовної Академії і Семінарії. При використанні матеріалу посилання на джерело обов'язкове.