22 листопада - пам'ять преподобної Матрони Константинопольської

Преподобна Матрона народилася в Малій Азії і жила в п'ятому столітті. Її видали заміж за заможного чоловіка на ім'я Дометіан.

Коли в подружжя народилася дочка, вони переселилися в Константинопіль. Двадцятип'ятирічна Матрона любила ходити в храм Божий.

Цілі дні вона проводила там, гаряче молячись Господу. У храмі свята познайомилася з двома благочестивими старицями Євгенією та Сусанною. Преподобна Матрона стала наслідувати життю подвижниць, за що їй доводилося терпіти нападки з боку чоловіка. Після довгих коливань свята Матрона вирішила залишити сім'ю.

Одного разу уві сні їй було видіння, що вона втікає від чоловіка, який наздоганяє її. Свята сховалася в натовпі ченців, які йшли назустріч, і чоловік її не помітив. Цей сон преподобна Матрона прийняла як Божу вказівку вступити в чоловічий монастир, де чоловік не здогадається її шукати.

Свою доньку вона віддала на виховання стариці Сусанні, а сама обстригла волосся і, переодягнувшись у чоловічий одяг, прийшла в монастир преподобного Вассіана. Там преподобна Матрона видала себе за євнуха Вавілу і була прийнята в число братії.

Одного разу свята з іншими ченцями працювала в монастирському винограднику.

Новоначальный інок Варнава помітив, що в неї проколоті мочки вух і запитав про це. "Треба, брате, землю обробляти, а не на чужі обличчя дивитися, це не личить ченцеві", - відповіла свята. Через деякий час ігумену монастиря, преподобному Вассіану, було уві сні одкровення, що євнух Вавила - жінка.

Преподобний Вассіан покликав святу Матрону і суворо вимагав відповіді, з якою метою вона проникла в монастир, чи не для спокушання ченців і ганьби обителі. Преподобна зі сльозами розповіла ігумену все своє минуле життя.

Переконавшись у тому, що її наміри були чисті і непорочні, він благословив її та відправив святу Матрону в місто Емес у жіночий монастир. У тій обителі свята пробула багато років, вражаючи сестер висотою свого чернечого подвигу.

Коли померла ігуменя, за одностайним бажанням інокинь, настоятелькою обителі стала преподобна Матрона. Про подвиги преподобної почув Дометіан. Коли свята Матрона дізналася, що її чоловік прийшов до монастиря і хоче її бачити, вона таємно пішла в Єрусалим, а потім у Беріт, де оселилася в покинутому язичницькому храмі.

Біля житла преподобної стали селитися жінки та дівчата і незабаром виник новий монастир. Виконуючи волю Божу, яку було відкрито їй у видінні, свята покинула Беріт і відправилася в Константинопіль, де дізналася, що чоловік її помер.

Подвижниця заснувала в Константинополі жіночий монастир, куди переїхали і сестри із заснованої нею Беритської обителі. У віці ста років преподобна Матрона, благословивши сестер, тихо відійшла до Господа, близько 492 року.

Тропар

Мужескомудрено утаившися вражиих лукавых путей, Матроно, к жизни воистину шествовавши несумненною волею и неуклонное течение Богомудро скончавши, от Христа прияла еси благодать духовную, тем и воду цельбам источаеши любовию притекающим у память твою славную, мнихом похвала, моли Христа Бога спастися душам нашим.

Проект "Православні свята" реалізований "УНІАН-Релігії" за сприяння Київської Духовної Академії і Семінарії. При використанні матеріалу посилання на джерело обов'язкове.