17 серпня Церква вшановує пам'ять семи отроків Ефеських

За переказом, юнаки Максиміліан, Іамвліх, Мартініан, Іоанн, Діонісій, Ексакустодіан (Костянтин) і Антонін, жили в третьому столітті. Максиміліан був сином Ефеського градоначальника, решта юнаків - синами інших знатних громадян. Усі вони проходили військову службу.

Імператор Декій, який правив у середині третього століття, почав гоніння на християн. Від усіх громадян вимагалося принести жертви язичницьким божествам, а на непокірних чекала смерть. Юнаки сповідували віру в Христа і були позбавлені знаків військової відмінності, але імператор, сподіваючись на те, що отроки одумаються, відпустив їх.

Юнаки пішли з міста і зникли в печері гори Охлон. Там вони проводили час у молитві, готуючись до мученицької кончини. Наймолодший - Іамвліх, одягаючись у жебрацьке лахміття, ходив до міста і купував хліб. В один з таких виходів у місто він почув, що імператор повернувся і їх шукають, щоб представити на суд. Дізнавшись, де ховаються отроки, імператор звелів закласти вхід до печери камінням, щоб вони померли в ній від голоду і спраги.

Двоє із сановників, присутніх при замуруванні входу в печеру, були таємними християнами. Бажаючи зберегти пам'ять про святих, вони вклали серед каміння запечатану скриньку, в якій знаходились дві олов'яні дощечки. На них були написані імена семи отроків і обставини їх страждань і смерті.

Минуло понад півтора століття. При імператорі Феодосії Молодшому поширилася єресь, яка заперечувала воскресіння мертвих. Власник ділянки землі, на якій знаходилася гора Охлон, почав кам'яну споруду, і робітники розібрали вхід до печери. Отроки з волі Божої прокинулися немов від звичайного сну, не підозрюючи, що пройшло вже багато часу.

Готуючись прийняти муки, вони доручили святому Іамвліху ще раз купити їм хліба в місті для підкріплення сил. Підійшовши до міста, юнак був вражений, побачивши на воротах святий хрест. Почувши, що Ім'я Ісуса Христа вільно промовляється, він почав сумніватися, що прийшов у своє місто.

Розплачуючись за хліб, святий отрок подав торговцеві монету із зображенням імператора Декія і був затриманий, ніби за приховування старовинних монет. Святого Іамвліха привели до градоначальника, у якого в той час знаходився Ефесский єпископ. Вислухавши здивовані відповіді юнака, єпископ зрозумів, що Бог відкриває через нього якусь таємницю, і сам відправився разом з народом до печери. Біля входу в печеру єпископ вийняв з купи каміння запечатану скриньку і відкрив його.

Він прочитав на олов'яних дощечках імена семи отроків та обставини замурування печери за велінням імператора Декія. Увійшовши до печери і побачивши в ній живих отроків, всі зраділи і зрозуміли, що Господь, через пробудження їх від довгого сну, відкриває Церкві таємницю воскресіння мертвих.

Невдовзі сам імператор прибув до Ефесу і розмовляв з юнаками в печері. Тоді ж святі отроки на очах у всіх схилили голови на землю і знову заснули, але на цей раз до загального воскресіння.

Імператор хотів кожного з отроків покласти в дорогоцінну раку, але, з'явившись йому уві сні, святі отроки сказали, щоб тіла їх були залишені в печері на землі. У народі отроків Ефеських шанують як цілителів життєдайним сном. Вважається, що молитва до них допомагає від безсоння.

Тропар

Благочестия проповедники и воскресения умерших изобразители, Церкви столпы седмочисленныя, отроки всеблаженныя песньми восхвалим: тии бо по многих летех нетления, аки от сна воставше, всем возвестиша яве мертвых востание.

Проект "Православні свята" реалізований "УНІАН-Релігії" за сприяння Київської духовної Академії і Семінарії. При використанні матеріалу посилання на джерело обов'язкове.