8 червня Православна Церква згадує набуття мощей преподобного Макарія Калязинського

Преподобний Макарій народився в селі Кожино, Тверська область, у родині бояр Кожиних Василя та Ірини.

У 18 років юнак одружився на Олені Яхонтовій, через 3 роки після смерті дружини пішов у Клобуковський монастир міста Кашина, де був пострижений з ім'ям Макарій.

Через кілька років Макарій покинув монастир і пішов жити в пустельне місце, розташоване в 18 кілометрах від Кашина, де поставив собі келію посеред дрімучого лісу. Незабаром до нього приєдналися 7 старців з Клобуковского монастиря.

Через деякий на місці їхнього гуртожитку утворився Троїцький монастир, який прославився ще за життя преподобного. Помер преподобний Макарій у березні 1483 року і був похований у збудованій ним дерев'яній церкві.

В 1521 році під час ремонтних робіт у храмі було виявлено труну з тілом Макарія, розкривши її, за переказами, були знайдені нетлінні мощі святого. Сталося це наступним чином: купець з міста Дмитрова на ім’я Михайло Воронков пожертвував кошти на будівництво мурованої церкви замість застарілої дерев'яної в Калязинському монастирі. Ігумен монастиря поставив хрест на місці, призначеному для вівтаря, і благословив копати рови під фундамент.

Під час робіт була знайдена ціла труна, від якої відчувався приємний аромат. Ігумен негайно ж впізнав труну засновника монастиря. Братія монастиря і безліч народу, які зібралися, звершили панахиду над перенесеною до храму труною.

З цього дня біля нетлінних мощей святого стали відбуватися зцілення. У 1547 році на церковному соборі преподобний Макарій Калязинський був прославлений серед святих.

У 1700 році для мощей була виготовлена срібна рака, у 1930-ті роки після закриття монастиря, мощі Макарія були перевезені до Твері і згодом передані в Троїцький собор.

Митрополит Віктор урочисто переніс мощі преподобного Макарія з Твері в Калязін, і вони були покладені у Вознесенський храм міста Калязина. У 2008 році в місті Калязині був встановлений і освячений пам'ятник Макарію Калязинському.

Тропар

Слез твоих теченьми пустыни безплодное возделал еси и иже из глубины воздыханьми во сто трудов уплодоносил еси, и был еси светильник вселенней, сияя чудесы, Макарие отче наш, моли Христа Бога спастися душам нашим.

Проект "Православні свята" реалізований "УНІАН-Релігії" за сприяння Київської Духовної Академії і Семінарії. При використанні матеріалу посилання на джерело обов'язкове.